Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Після початку широкомасштабної агресії російської федерації на захист рідної країни стали представники багатьох професій. Серед них були й державні службовці. Герой нашої розповіді саме з тих, хто змінив держслужбу на службу в лавах Збройних Сил України.
Військовослужбовець одного з підрозділів Сил територіальної оборони Дмитро Лантушенко в минулому — заступник голови Миколаївської об’єднаної територіальної громади Сумської області.
Кореспондент АрміяInform зустрівся з військовим та поговорив про перебіг подій на Сумщині в перші дні російського вторгнення.
Перші дні вторгнення
— У прикордонних регіонах, коли знаєш, що за 30 кілометрів від твого міста стоїть багатотисячна армія ворога, відчуття дещо загострені… Дух великої війни витав у повітрі, — розповідає Дмитро. — Я відчував, що росіяни можуть піти на ескалацію конфлікту, тому завчасно підписав контракт на проходження служби у військовому резерві із Сумською бригадою територіальної борони. Почав активно готуватись. На жаль, незабаром мої прогнози справдились.
24 лютого у Дмитра розпочалось нове життя — в лавах Збройних Сил України.
Чималий досвід організаційної та адміністративної роботи став йому в пригоді.
Суми в оточенні
Ворожі війська стрімко рухались у напрямку столиці України. Суми відразу потрапили в оточення, на околицях міста люди почали чинити супротив ворогу.
— Мене вразила згуртованість наших людей. Умить усі стали наче єдиний організм. Хтось будував блокпости, хтось готував їжу, хтось, оминаючи ворожі пости лісовими дорогами, привозив необхідний для оборони крам. Це було неймовірне відчуття, — розповідає Дмитро Лантушенко. — Довкола Сум також точилась запекла боротьба. Місцеві мешканці намагались палити ворожу техніку та знищувати живу силу. Повідомляли нашим підрозділам координати розташування сил противника.
Дмитро пригадує, як для облаштування блокпостів у Сумах знадобились автомобільні шини:
— Я виклав прохання про допомогу на сторінці у Facebook, і вже за пів години працівники СТО та ремонтних майстерень відгукнулись і самостійно розвезли на блокпости понад три тисячі шин.
— Взагалі, тоді будь-який заклик про допомогу, як-от придбання павербанків чи заправлення військової техніки соляркою, вирішувався миттєво. Усе місто, весь регіон був об’єднаний єдиною метою — спротив ворогу.
«Доля нам дала шанс завершити справу багатьох поколінь борців за незалежність України»
Дмитро щиро вірить у перемогу українського народу над ворогом і разом зі своїми побратимами робить усе від них залежне.
— Ми обов’язково переможемо, ми не можемо не перемогти. Наш народ протягом багатьох десятиліть бореться за свободу, і зараз настав кульмінаційний момент. Доля нам дала шанс завершити цю справу, справу багатьох поколінь борців за незалежність України, — говорить Дмитро. — А потім буде тривалий шлях відбудови, який ми також гідно пройдемо.
Фото автора, з відкритих джерел та фотоархіву Дмитра Лантушенка
