На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Військовий експерт Петро Черник спеціально для АрміяInform повідомив, що росіяни за півтора року великої війни застосували проти України від 7000 до 10 000 ракет та розповів, якими саме ракетами окупанти завдають ударів.
— По-перше, це стратегічні неядерні ракети, такі як Х-47М2 «Кинджал». Це найсерйозніша їхня гіперзвукова ракета, з дальністю ураження до 3000 кілометрів та зі швидкістю понад 14 700 км/год. Це одна з найновіших ракет, розроблена у 2017 році, з доволі серйозною бойовою частиною — 500 кілограмів, — розповів експерт.
За його словами, наступний клас — це Х-101 і Х-555 — дуже серйозні далекобійні ракети. Їхній початок виробництва тягнеться ще в часи радянського союзу. Ці ракети мають доволі серйозні бойові частини — до 400 кілограмів.
Також для ударів по Україні росіяни застосовують ракети морського базування 3М14 «Калібр». Дальність завдавання ударів цими ракетами становить до 2500 кілометрів. Бойова частина в них — від 250 до 450 кілограмів.
У перелік засобів ураження, за словами Петра Черника, можна додати балістичну ракету комплексу 9К720 у комплектації 9М728. Тобто йдеться про крилату ракету до комплексу «Іскандер», яка також може завдавати ударів на відстані до 2500 кілометрів. Крім того, росіяни мають ще й балістичні ракети до комплексу «Іскандер» у комплектації 9М723.
На думку військового експерта, дуже небезпечними є ракети П-800 «Онікс», якими можна завдавати ударів із пускової установки «Бастіон» на відстань до 800 кілометрів, їхня швидкість від 2800 до 3200 км/год.
— Також ворог доволі часто застосовував аеробалістичну чи квазі-крилату ракету, найважчу, яка існує у природі — Х-22, із дальністю завдавання ударів до 600 кілометрів. Правда, ефективно її можна використовувати в межах 200–300 кілометрів. Адже після 300 кілометрів в неї (ракети. — Ред.) починаються проблеми з рульовими установками. Х-22 має дуже важку бойову частину — 960 кілограмів, при цьому швидкість становить до 4000 км/год.
Крім того, російські окупанти часто використовують старі радянські ракети, ще 70-х років розробки, для «Точки-У».
— Це також балістична ракета з невеликим радіусом дії — до 120 кілометрів, з доволі важкою бойовою частиною. Крім того, противник активно застосовує так звані керовані авіаційні ракети середнього радіусу дії — Х-31 та Х-59, — акцентував Петро Черник.
росія дуже активно використовує у війні проти України і зенітно-ракетні комплекси С-300, особливо для обстрілу прифронтових міст.
— Це ракети класу «поверхня — повітря», але росіяни зуміли переробити їх у режим «поверхня — поверхня». Запас таких ракет у них неймовірно великий, декларуються до 5000 одиниць. Також росіяни доволі часто застосовують ракети з берегового ракетного комплексу «Бал». Це ракети не що інше, як модифікація і модернізація ракет Х-35, які також були застосовані в режимі «поверхня — поверхня» для удару по сухопутних цілях.
— Сукупно росіяни на початок цієї війни мали від 7000 до 10 000 ракет різного класу. Звісно, точні дані об’єктивно засекречені. Можемо твердо говорити, що всі ці ракети однозначно застосовані проти України, за винятком того, що називається недоторканним запасом. Наприклад, таких ракет, як Х-22, в сукупній кількості на початок війни було близько 1000 одиниць, однак, більшу частину з них окупанти вже застосували. Думаю, ще кількасот таких ракет рашисти залишили як резерв, — додав військовий експерт.
Він зауважив, що росіяни більше не зможуть виробляти ракети різного класу в тій кількості, яка була на початок широкомасштабного вторгнення рф на територію України. Оскільки деградували всі виробничі ланцюжки, що виготовляли ці ракети на конвеєрі.
Водночас не зовсім хороша новина для нас — найсучасніші ракети 3М14 «Калібр», Х-31, Х-35 і Х-59, Х-101, а також найдорожчу, вартістю у 16 мільйонів доларів, ракету Х47М2 «Кинджал» — рашисти зуміли поставити на конвеєр.
Чому росіяни зуміли це зробити, попри те, що проти них введені фінансово-економічні санкції?
— Скажімо, та сама ракета Х47М2 «Кинджал», має у своїй комплектації більше ніж 130 елементів західного виробництва, саме західноєвропейського. Є підтвердження інформації, що через фірми-прокладки і досі відбувається закупівля для її виробництва усіх необхідних елементів, — розповів Петро Черник. — Ми живемо в ринковому світі, і там все керується однією логікою — прибуток і приріст, по-іншому не може бути. росіяни в кишеню за умовним доларом не полізуть, а організувати умовну закупівлю радіоапаратури, радіоелектроніки, напівпровідників через документацію у тому самому Ірані, як апаратуру для побутової техніки, не становить ніякої проблеми.
— Тобто умовна фірма в Ірані робить замовлення для іншої фірми десь на островах Науру. Далі ця фірма робить вже замовлення, наприклад, у Болівії, і так по ланцюжку далі — в Мексиці та Перу. І таких фірм-прокладок може бути кілька десятків. Можуть дійти навіть до світових виробників-гігантів. Більше того, навіть китайці вдалися до дуже хитрої схеми, де через великі торговельні інтернет-мережі продають техніку подвійного призначення. Приміром, двигун до газонокосарки може бути застосований для невеликого ударного безпілотника, — додав Петро Черник.
Водночас військовий експерт зауважив, що дуже сумнівно, що росіяни зуміють при тому темпі виробництва, а воно таки має певні свої межі, попри те, що на військових заводах рф працюють у три зміни на добу, сягнути тих показників, котрі були напередодні війни.
Підсумовуючи, він додав, що ворог зможе виготовляти на місяць від 60 до 100 ракет вище перелічених класів. На превеликий жаль, в такому потенціалі (щодо виробництва ракет. — Ред.) російські окупанти перебуватимуть до кінця цієї війни.
