За оцінками Reuters, удари вже скоротили її переробні потужності приблизно на 30%. У ніч проти 13 листопада російський Волгоград знову…
У Києві розпочато навчання для організацій громадянського суспільства у сфері надання соціальної послуги із соціального супроводу військовослужбовців та членів їхніх сімей у Збройних Силах України.
Поступово в нашому суспільстві приходить розуміння того, що соціальна робота сьогодні — це не тільки соціальні виплати та допомоги, а насамперед система соціальних послуг, які надаються громадянам, зокрема й військовим відповідно до їхніх потреб. А фахівці соціального сектору є кваліфікованими працівниками, які здатні надавати різного роду соціальні послуги відповідно до визначених Державних стандартів.
Сьогодні, коли військовослужбовці зосереджені на захисті Батьківщини, їм самим і їхнім родинам не завадить додаткова підтримка — від психологічної допомоги до вирішення побутових питань.
Чотириденний тренінг у столиці відбувається у рамках реалізації експериментального проєкту із запровадження договірної форми надання соціальної послуги із соціального супроводу військових та їхніх родин відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 3 жовтня поточного року №1050. Координатором експериментального проєкту виступає Міністерство соціальної політики України.
До навчання запрошено п’ять груп соціальних працівників — надавачів соціальних послуг відповідно до кількості батальйонів Збройних Сил, які залучаються до участі у проєкті. У складі груп чимало досвідчених фахівців по роботі з людьми, громадських активістів, організаторів багатьох соціальних проєктів У регіонах, з досвідом комунікацій з військовослужбовцями та їхніми родинами.
— На вас з нетерпінням чекають у військових колективах, які братимуть участь у проєкті, — зазначив, звертаючись до учасників тренінгу, начальник управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України полковник Ярослав Калініченко. — Є великі сподівання на те, що ваша діяльність у визначених батальйонах підсилить соціальну роботу, тому що на сьогодні фахівців соціальної сфери не передбачено штатами батальйонів. Зрушення до підвищення якості соціальної роботи у військах є — цього року вперше здійснено набір курсантів за спеціальністю «Соціальна робота» у Військовому інституті Київського національного університету імені Траса Шевченка.
За словами Ярослава Вікторовича, після виходу Постанови КМУ командирами військових частин визначено порядок допуску соціальних працівників на територію учасників апробації для надання соціальної послуги, представників Національної соціальної сервісної служби та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю для проведення моніторингу надання соціальної послуги. Також проведено роботу щодо забезпечення умов для надання соціальної послуги відповідно до визначеного переліку учасників апробації, розроблено так звану дорожню карту реалізації експерименту. Навіть вивчено коло основних потреб військовослужбовців.
— Приємно, що серед соціальних працівників, які долучаються до експериментального проєкту, є чоловіки з досвідом армійської служби, яким, можливо, буде легше здійснювати соціальний супровід, знаючи життя військових зсередини, — зауважив в спілкуванні з учасниками навчання начальник відділу по роботі з сім’ями управління соціального супроводу полковник Станіслав Куц. — Що стосується безпосередньо тренінгів, то хотілось, аби під час дискусій, обговорення тих чи інших питань приділялась увага конкретним потребам військовослужбовців та їхніх родин. Зі свого боку ми хочемо серйозно підійти до цього соціального проєкту, запровадивши його наукове супроводження. А також плануємо розробити методику оцінювання надання соціальної послуги. Вважаю, що це дасть можливість в наступному році ще краще провести експериментальний проєкт, до якого буде залучено вже 35 батальйонів.
У розмові з кореспондентом АрміяInform модератор заходу радниця міністра соціальної політики України Наталія Кавецька наголосила, що ключовим моментом в успішній роботі надавачів соціальної послуги буде вміння комунікувати з військовослужбовцями та членами їхніх родин, вміння налагодити контакт та заслужити довіру.
— Припускаю, що може трапитись так, що не всі надавачі соціальної послуги зможуть впоратись зі своїми завданнями, — підкреслила Наталія Кавецька. — Якщо це виявить проведений моніторинг, то такі групи будуть замінені іншими, які також пройдуть навчання. Головне завдання проєкту: допомогти захисникам, при чому допомогти якісно.
До складу однієї з груп надавачів послуг входить директорка громадської організації «Громадський рух «Жіноча сила України» кандидатка психологічних наук Наталія Умеренкова, у якої багатющий досвід роботи із членами сімей військовослужбовців. Тому не дивно, що для пані Наталії і у команді надавачів соціальної послуги в експериментальному проєкті пріоритетним є організація підтримки членів сімей військовослужбовців.
— Особливо родини військових потребують підтримки, коли військова частина з пункту постійної дислокації вирушає в район бойових дій, — говорить Умеренкова. — Це завжди емоційне виснаження, дезорієнтація: що робити, до кого звертатися у випадку, коли пропадає зв’язок з рідною людиною? Сотні родин фактично у зв’язку з російською широкомасштабною агресією стали родинами військовослужбовців вимушено і, відповідно, неочікувано. Тому багато хто з них дезорієнтований. Цивільним людям часто важко зрозуміти, що є завдання, які виникають раптово і про які не можна говорити або попередити заздалегідь. Соціальний працівник у такому випадку стає своєрідним місточком між сім’єю і військовою частиною, в складі якої воює батько або син. Тут і знадобиться той наш накопичений вже роками досвід підтримки родин. По-перше, це інформування сімей про їхні пільги і права. Як це не дивно, але родини фронтовиків не дуже поінформовані про соціальні послуги та гарантії, на які вони мають право. Тож наше завдання роз’яснити, до кого і у який спосіб можна звернутися і отримати підтримку. А відтак і забезпечити спокій сім’ям.
За словами пані Наталії, яка до того ж очолює проєкт «Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців», треба бути готовими і до звернень з питаннями психоемоційних станів. Це здебільшого стосується дружин військовослужбовців.
Уже під час першого дня навчань учасники заходу обговорили чимало корисних питань стосовно взаємодії надавачів соціальних послуг і командування військових частин, методики соціального супроводу військовослужбовців та їхніх родин, деякі психологічні аспекти роботи тощо.
— Маю певний досвід роботи у військових колективах, тому з великим задоволенням долучилась до команди соціальних працівників і отримала позитив під час сьогоднішніх дискусій і виступів колег, — поділилася враженнями від першого дня навчань Інна Колесник, юрист за фахом. — Від самого проєкту очікую покращення якості надання соціальних послуг, а відтак задоволення військових та їхніх родин від нашої майбутньої роботи в частинах. Дуже добре розумію стан тих сімей, у яких хтось з рідних сьогодні на передовій. В мене самої пасинок нині на фронті. Тому для мене участь у такому проєкті не лише почесна, а й велика відповідальність перед сім’ями, які чекають лише доброї звістки від рідної людини з війни.
Фото автора
