Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Технологічний прогрес людства постійно пришвидшує свої оберти. Колись масштабні зміни можна було побачити протягом сторіччя чи навіть кількох, потім — десятиліть, а нині цей розвиток просто шалено прискорився. На жаль, у всі часи більшість поштовхів цим змінам давали війни, й сучасна українсько-російська війна не виняток. Вона дала поштовх для розвитку й удосконалення різноманітних БПЛА.
Зараз на фронті щохвилини з обох сторін у повітрі перебувають сотні всіляких БПЛА. Від маленьких, так званих весільних, та FPV-дронів, призначених для роботи в радіусі кількох кілометрів від оператора, й до великих розвідувальних та ударних, здатних долати сотні й тисячі кілометрів до визначеної цілі. Наразі серед них ще не існує чіткої градації, але певний розподіл обов’язків уже є. Сьогоднішня наша розповідь буде про прийнятий у травні 2021 року на озброєння Збройних Сил України український безпілотний літальний апарат «Лелека-100», який призначений для ведення розвідки.
Розміри повітряного апарата: 1980 мм / 1135 мм Злітна вага: 5 ± 0,5 кг Матеріал: композит скловуглеволокно Двигун: електричний Максимальна висота польоту: 1500 м Температурний діапазон: −20 °C до +40 °C Швидкість вітру: до 20 м/с Крейсерська швидкість: 60 — 70 км/год Гарантована довжина маршруту: 100 км Максимальна швидкість: 120 км/год Час перебування в повітрі: 1,5…4 години Керування: 30–50 км двосторонній цифровий канал із шифруванням
Щоб детальніше ознайомитися зі специфікою застосування БПЛА «Лелека-100», наша група завітала до одного з підрозділів авіарозвідки окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха, який виконує завдання на Авдіївському напрямку.
— «Лелека-100» дуже хороший БПЛА, якій може якісно виконувати завдання з аеророзвідки в тилу ворога на відстані кількох десятків кілометрів від лінії фронту. Він також непогано захищений від впливу російських комплексів РЕБ, що дозволяє нам працювати безпосередньо над позиціями окупантів вдень та вночі, — наголошує командир підрозділу Артем. — До речі, саме ця впевненість у бойових якостях нашої машини дозволила вчасно виявити російську підготовку до першого жорсткого штурму Авдіївки 10 жовтня. Ми змогли заздалегідь виявити російські колони, що формувалися в тимчасово окупованому Донецьку.
Хлопці кажуть, що тоді порахувати ворожу техніку було важко. Колони, що складалися в середньому з 7–10 машин, постійно рухалися у різних напрямках, але більшість з них так і залишилися обгорілими купами заліза в степах навколо міста.
— Зазвичай нам вдається виявити 1-2 одиниці техніки за добу, але коли відбувався штурм виявлені цілі рахували десятками, — розповідає тезка командира підрозділу старший оператор Артем. — Наше завдання виявити ворога якомога раніше та передати координати цілей командиру. Далі їх супроводжуватимуть інші БПЛА, які й будуть здійснювати безпосереднє корегування вогню артилерії чи дронів «камікадзе» або знищувати їх шляхом скидання спеціальних боєприпасів. Завдяки нашій роботі в побратимів завжди є час на те, щоб добре підготуватися до підходу росіян. Під час загострення ситуації, якщо дозволяє погода ми перебуваємо в небі 24/7.
Поки ми спілкувалися, розрахунок отримав команду «повітря», тож кожен одразу розпочав виконувати свою роботу.
— Ми запускаємо «Лелеку» за допомогою катапульти, а повертаємо на землю на парашуті, — розповідає командир підрозділу Артем. — Оператор має добре орієнтуватися на місцевості в районі роботи, щоб правильно вивести її на необхідну точку, а потім повернути назад. Велику роль грає метеообстановка в районі. Наприклад, низькі хмари змусять працювати на меншій висоті, що підвищує ризик виявлення апарата візуально та його збиття зі стрілецької зброї. Своєю чергою зустрічний вітер під час повернення може трохи збільшити час польоту, й тут необхідно правильно розрахувати запас батареї, щоб вистачило на повернення додому.
Запустивши розвідника, ми разом із хлопцями прямуємо до укриття, де спостерігаємо за польотом. На наше прохання камеру трохи повертають, і ми бачимо зруйнований Донецький аеропорт. Цього разу в районі патрулювання жодного руху або техніки окупантів не виявлено, тож, враховуючи низьку хмарність та різкий вітер БПЛА, за пів години повертають додому.
За кілька хвилин у небі над нами з’явилася наша «лелека». Це один з небагатьох випадків під час виконання завдань на лінії зіткнення, коли, побачивши БПЛА в небі над собою. ми не намагалися якомога швидше втекти з відкритої місцевості та заховатись у якесь укриття. Хлопці майстерно приземлили «пташку» й уже за кілька хвилин вона опинилася під маскувальною сіткою, а блок пам’яті та АКБ в імпровізованому пункті керування польотом.
Залишаючи аеророзвідників, ми побажали їм, щоб кількість злетів завжди збігалася з кількістю посадок.
Фото автора
