Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Військовий експерт Петро Черник спеціально для АрміяInform розповів, що зараз відбувається в Авдіївці та як це пов’язано з Бахмутом.
— У межах останніх двох тижнів росіяни здійснили потужну низку атак на так званий Авдіївський укріплений район, і виникає дуже багато запитань, чому росіяни кладуть там такі велетенські сили? За шість днів боїв, а почалися атаки 7 жовтня, росіяни втратили більше як 130 одиниць танків, більше як 250 одиниць бойових броньованих машин, більше як 200 артилерійських стволів, — сказав він.
Експерт додав, що вбитими вважаються більше ніж 5000 особового складу окупантів. Цю цифру можемо спокійно множити на 3. Це будуть показники, що стосуються поранених, і за великим рахунком виходимо на повноцінну серйозно механізовану дивізію. Чому росіяни вдалися до таких самогубних атак? І як би це дивно не звучало, а насправді це не дивно. Тут є глибочезний політичний контекст.
— У чому він полягає? Політичний контекст також в’яжеться безпосередньо на Бахмут, і ці дві стратегічні точки між собою мають певний взаємозв’язок. путін зазнає стратегічної поразки в тому, що називає «спеціальна воєнна операція». Вони не досягають найголовнішої мети — ліквідувати українську державність. У путіна вибори й він направду хоче, щоб його вибори мали хоч якісь бравурні реляції в тому, що називається повернення «ісконних русских земель» в лоно російської недоімперії, — акцентував військовий експерт.
Також Петро Черник нагадав, що одна з причин цієї війни, принаймні декларативних — це визнання так званих республік лнр та днр та включення їх у склад російської федерації.
— Їм направду треба виконати завдання мінімум у той час, як вони не можуть виконати завдання максимум, і завдання мінімум це вихід на адміністративні кордони Донеччини та Луганщини. І саме ці дві стратегічні точки — Бахмут і Авдіївка — є воротами до виконання цього стратегічного завдання, — зазначив Петро Черник.
Проте він наголосив, що зараз виконується класична стратегічна сталінська методичка «русскіє не можуть програти на полі бою». Скільки солдатських життів треба заплатити, стільки заплатять, але є певна різниця.
— У тому способі ведення дій, котрий вівся й досі ведеться навколо Бахмута й Авдіївки, і хоча насправді вони між собою взаємозв’язані, як я вже і казав, Бахмут також має політичний характер. Свого часу путін віддав наказ його штурмувати, його штурмували, його успішно взяли, але направду Бахмут був взятий в основному велетенськими піхотними силами приватної воєнної компанії «вагнер». Навіть вони самі стверджували, що втратили під час штурмів за 10 місяців більше ніж 22 000 особового складу.
Петро Черник сказав, що на Авдіївському напрямку дещо інша специфіка.
— Авдіївка, яка набагато серйозніше укріплений район, котрий укріплюється з 2014 року. Це великий коксохімічний комбінат, який має мережу найрізноманітніших бетонованих споруд, а також є ті явища, які у частині цілепокладання дозволяють нам краще тримати оперативну обстановку — терикони це так звані очі, з яких дуже зручно спостерігати за противником і потім прокладати ці цілі у першу чергу для нашої артилерії, — зауважив військовий аналітик.
Він додав, що саме тому, на відміну від Бахмута, на Авдіївку було кинуто найкращі сили рашистів, ті, що вони мали в резерві, особливо що стосується танків. Не є таємницею, коли гине танк, як правило, гине екіпаж, і те, що вони втратили більше ніж 130 одиниць — це дуже серйозно, бо підготовка танкових екіпажів у росії взагалі дуже сильно буксує, але те, з якою люттю вони штурмували цей укріплений район, яку найкращу техніку туди кинули, є свідченням того, що в стратегічному політико-психологічному сенсі рішення брати Авдіївку є.
— На цю хвилину противник не зумів реалізувати цього стратегічного плану, хоча там повноцінно переносять з Лимано-Куп’янського напрямку 2-у гвардійську загальновійськову армію і розгорнуто додатково щонайменше три механізовані бригади. Разом з тим нагадаю, що за оперативно-тактичними показниками, проривання механізованого полку має відбуватися на глибину оперативних бойових порядків тих, що захищаються, до рівня батальйону — це 3–5 кілометрів. Осягнути за буквально два тижні дуже гарячих кровопролитних боїв кількасот метрів, це більш ніж скромні показники для «2-ї армії світу», — зазначив Петро Черник.
Експерт додав, що не краща ситуація для росіян у Бахмуті. Так, дійсно, вони його взяли, перетворили на щебінь. Нам, до речі, було легше захищатися, коли ми його тримали, адже там була висотна забудова, тепер її практично немає. В них там залишилась мережа підвалів, а всі панівні висоти належить нам, і Бахмут дуже повільно, але впевнено рухається до оперативного оточення. Вони також цього допустити не можуть, тому створили, в тому числі попри політичне завдання тиск на Авдіївському напрямку.
— У сукупному розумінні, що відбувається, є дві стратегічні точки — Авдіївський і Бахмутський плацдарми, які напряму є воротами до виходу на адміністративні кордони у першу чергу Донеччини. путін це завдання поставив реалізувати будь-якою ціною, і росіяни будуть кидати в бій абсолютно всі досяжні для них сили, навіть якщо ціна буде неспівмірна з результатом. Тому для наших оборонців украй важливо витримати цей натиск, бо тут є ще і далекоглядна стратегічна геополітична мета. Допускаємо, що противник може впоратися з цим завданням, і дві області перейдуть під їхній контроль. путін може змоделювати на міжнародному рівні ідеї, мовляв, ми спеціально воєнну операцію закінчили, війну не хочуть закінчувати українці. І, на превеликий жаль, у світі можуть знайтись політичні лідери, політичні еліти, котрі почнуть в такий спосіб тиснути на Україну, що в такому вигляді треба шукати компромісу приморожування чи призупинення такого типу ведення війни. Тому вкрай важливо у стратегічному сенсі впоратися з утриманням Авдіївки й досягнути стратегічного результату з оперативного оточення Бахмута, — підсумував Петро Черник.
