Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
80 років тому, 10 жовтня 1943 року, у нагородній системі срср було засновано Орден Богдана Хмельницького, призначений для нагородження командирів і бійців, які особливо відзначились у боротьбі з німецькими військами. Про контекст, причини й мету заснування цієї нагороди саме в жовтні 1943 року кореспонденту АрміяInform розповіла кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України Яна Примаченко.
— Орден Богдана Хмельницького є, мабуть, найбільш українською нагородою в усій нагороджувальній системі червоної армії. Яким було його призначення, чому він з’являється саме в жовтні 1943 року?
— Заснування Ордена Богдана Хмельницького було пов’язане з кількома чинниками. Передусім саме в цей час розгорталася Битва за Україну. Це дуже помітно на тлі ще однієї події, яка відбулась невдовзі після заснування нагороди — перейменування фронтів, внаслідок якого Воронезький фронт став Першим Українським, Степовий фронт — Другим Українським, Південно-Західний та Південний фронти відповідно Третім та Четвертим Українськими фронтами.
По-друге, слід звернути увагу на очевидну апеляцію до українського патріотизму, до української історії, зв’язку з рідною землею. Звісно, що Богдан Хмельницький підходив для цього якнайкраще. Він був позитивним історичним діячем у межах радянської історіографії, асоціювався з Переяславською радою, з «возз’єднанням» «братніх» українського та російського народів. Він уособлював сталий міф, закорінений ще в російській імперській історіографії, який у дещо модифікованому вигляді перекочував до історіографії радянської.
— Хто став ініціатором заснування Ордена Богдана Хмельницького і як він вписувався в загальну нагороджувальну систему того часу?
— Існує думка, що ідея заснування Ордена Богдана Хмельницького належить Олександрові Довженку. Наскільки це правда, сказати важко, і насправді це не надто суттєво. Важливішою є загальна політика, у межах якої з’являються нагороди, пов’язані з історичною тематикою. Наприклад, ще в липні 1942 року заснували Орден Олександра Невського. Це було пов’язане з тим, що 1938 року на екранах срср з’явився знаменитий фільм Ейзенштейна «Олександр Невський», який якраз апелював до слави, до звитяги слов’янського воїнства ще доби Середньовіччя.
Коли виникла потреба створити щось подібне з апеляцією до української й одночасно до російської історії, Богдан Хмельницький став першою постаттю, яка спала на думку. Орден справді став найбільш «українським» у тогочасній нагороджувальній системі. Наприклад, це чи не єдина нагорода, на якій є напис саме українською мовою. Також попри те, що в наказі про заснування нагороди немає конкретного припису, що цей орден мають давати виключно українцям, ним нагороджували переважно українців і тих, хто брав участь у радянському визволенні України.
Також цікаво зазначити, що це був полководницький орден, призначений для вищого командного складу, однак ним нагороджували також і рядових солдатів, і сержантів. Орден мав три ступені, серед кавалерів першого ступеня дуже багато українських генералів — Андрій Гречко, Пилип Жмаченко. Також Орденом Богдана Хмельницького нагороджені, наприклад, Микола Пухов і Михайло Катуков, тобто ті генерали, які брали участь у бойових діях на території України.
— Як створювали орден, чи є в ньому ще щось питомо українське, крім постаті Богдана Хмельницького і напису українською мовою?
— Щодо створення самого ордена, то його розробку було запропоновано саме українським майстрам. Серед тих, хто малював ескізи, були Михайло Дерегус, Валентин Литвиненко, Олександр Пащенко. Комісія, яка розглядала ескізи, обрала варіант Олександра Пащенка. Він у той час саме був головою правління Спілки художників УРСР, тож, можливо, це також відіграло певну роль.
Візуально в самому ордені, крім зображення гетьмана Богдана Хмельницького і напису, більше нічого суто українського, мабуть, немає, однак символічне наповнення нагороди було колосальним. Це була апеляція до героїчного національного минулого, до національної героїки, до національної символіки, яка була надзвичайно актуальною. Він символізував те, що українці воюють не тільки за радянську владу, за срср, за комуністичну партію чи сталіна, а насамперед за рідну землю, за власні домівки. Після Голодомору 1932–1933 років та численних репресій це було дуже важливо засвідчити українцям, що вони воюють насамперед не за небезпечну й ненависну для них владу, а за свою Батьківщину, за Україну.
Власне, саме від 1943 року Україна повертається в певний публічний дискурс на позиціях, так би мовити, молодшого партнера росії у межах радянського союзу, остаточно утверджується в статусі другої республіки срср. Наслідком цієї еволюції стане те, що Україна стане співзасновницею Організації Об’єднаних Націй. Це засвідчить внесок України й українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні й утвердить позиції радянської України як на міжнародній арені, так і в межах радянського союзу. Заснування Ордена Богдана Хмельницького було однією зі сходинок на цьому шляху утвердження значення й ролі України.
— А чи можна побачити в заснуванні Ордена Богдана Хмельницького певну протидію українському національно-визвольному й націоналістичному руху, діяльності ОУН та УПА? Така собі спроба позиціонувати радянську українськість як правильну проти неправильної націоналістичної?
— Звісно, цей момент тут теж був присутній. Я не можу сказати, наскільки він був первинним або вторинним у цих розрахунках. Але, дійсно, цей аспект мав місце. Саме тоді утверджується чорно-білий підхід до історії України, поділ українців на «хороших», які воювали у складі червоної армії, та «поганих», які воювали за незалежну Україну в лавах УПА.
До речі, Орденом Богдана Хмельницького нагороджували також багатьох учасників радянського партизанського руху, в тому числі й Сидора Ковпака, який відомий своїм рейдом на захід України. Зрештою, фактично всі керівники радянських партизанських загонів були нагороджені Орденом Богдана Хмельницького. У цьому був певний символічний натяк на те, що в Україні був власний народний партизанський рух. І попри те, що реально радянський партизанський рух організовувався згори, він доволі успішно створював враження низової ініціативи.
Все це діяло в комплексі — заснування Ордена Богдана Хмельницького, перейменування фронтів давало українцям сигнал про те, що радянська влада, яка повертається на територію України, є не лише радянською, а й українською. Тому її слід сприймати як свою. Після тривалої окупації це було важливим сигналом як для місцевого населення, так і для радянських солдатів та офіцерів. Тому, зрештою, Орден Богдана Хмельницького заснували для того, щоб позиціонувати радянську владу як українську й певним чином маскувати її справжню сутність за українським символом.
