Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Війна внесла корективи не лише у звичайне життя України й українців. Не лишилась осторонь змін і військова медицина. Крім значного покращення технічної бази всіх госпіталів Медичних сил Збройних Сил України, значно підвищилась і кваліфікація всього медичного персоналу. Але через нові виклики широкомасштабного вторгнення довелося вносити зміни в роботу не лише окремих відділень шпиталів, але й змінювати специфіку роботи цілих клінік.
— У нашій клініці лікуються пацієнти з пораненнями магістральних судин, — розповів начальник клініки хірургії серця та магістральних судин полковник медичної служби Роман Павчак. — Крім того, зараз ми займаємося лікуванням пацієнтів із травматичними ампутаціями кінцівок і наслідками таких ампутацій. Також у нас лікуються пацієнти з пораненням серця й великих судин.
Потрібно наголосити, що військові хірурги достойно витримали різке збільшення кількості поранених після широкомасштабного російського вторгнення. За словами начальника клініки, за день могло бути до двох десятків операцій різноманітної складності. Однак увесь лікарський персонал діяв дуже скоординовано. Попри складність та інтенсивність операцій, хірурги допомагали один одному, адже на кону стояли життя захисників України.
— Я хотів би подякувати і роботі сестринського та санітарного складу нашої клініки, — продовжив полковник медичної служби Роман Павчак. — Вони просто перевантажені роботою. Люди працюють без відпусток і фактично без вихідних. Однак, незважаючи ні на що, усі медичні працівники працюють, усвідомлюючи відповідальність та важливість своєї праці.
Варто навести такий факт: із появою великої кількості людей з ампутованими кінцівками до звичайної роботи молодшого медичного персоналу додалась ще й допомога в пересуванні цих людей. Адже великому важкому чоловікові потрібно допомогти сісти в крісло-каталку, або ж навпаки — лягти на ліжко. Потрібно навчити і допомогти поїсти однією рукою, вдягнутися тощо. До того ж додалось чимало воїнів зі складними пораненнями.
— Часто в нас трапляються просто унікальні за своєю складністю операції, — розповів офіцер. — Наприклад, до шпиталю поступив воїн, у якого уламок ворожого снаряда застряг у стінці дуги аорти. Це дуже складне поранення, яке було успішно проопероване через 9 днів після поранення.
Також траплялися випадки, коли уламки застрягали у стегновій артерії, у венах і в тазу людини — і кожного разу майстерність наших військових хірургів творила дива. Досвід українських військових лікарів став основою нових медичних стандартів у цілому світі.
— Дуже великий обсяг роботи роблять лікарі в мобільних госпіталях, які зараз знаходяться безпосередньо на лінії зіткнення, — продовжив військовий медик. — Неймовірними зусиллями та завдяки дивовижній майстерності вони надають найважливішу — первинну допомогу. І завдяки цьому ми, тут у тилу, вже можемо повертати поранених захисників до нормального життя.
Будемо сподіватись, що після завершення війни свій неоцінений досвід військові хірурги викладуть у форматі підручників і наукових робіт. Це потрібно прийдешнім поколінням медиків, які, можливо, зіткнуться з подібними загрозами і які зможуть теж так само якісно повертати до нормального життя важкопоранених воїнів.
Віктор Пантюшний
Фото і відео автора
