Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Сучасна війна вимагає нестандартних рішень. Сьогодні в повітрі по обидві сторони фронту щохвилини висить кілька тисяч різноманітних дронів, кожен з яких має своє окреме бойове завдання — від банальної розвідки й до підриву разом з виявленою ціллю.
Західні воєнні аналітики вже досить давно говорять про те, що така ситуація докорінно змінила планування та проведення наступальних операцій. Приховано зібрати та кинути в наступ велику кількість особового складу та техніки наразі майже неможливо, а у разі навіть настання такого моменту — за допомогою різноманітних дронів, які будуть корегувати вогонь авіації та артилерії або підривати техніку різними способами, бойова операція буде дуже схожа на самогубство.
Наразі в багатьох країнах світу, зокрема в Україні, намагаються знайти рішення для ефективної протидії різного типу БПЛА. Щоб з’ясувати, як та чим намагаються боротися з ворожими дронами в українському війську, кореспондент АрміяInform поїхав на «полювання» разом з мобільною вогневою групою ППО механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.
— Наразі щільність засобів ППО на передовій така, що ворожа авіація дуже зрідка наближається до лінії фронту. Здебільшого вона працює з великих відстаней та майже не заходить у зону досяжності зенітних комплексів, які є на озброєнні нашої бригади. Інша річ — різноманітні дрони. Якщо брати, наприклад, відносно невеликі літальні апарати, то вони регулярно пересікають лінію фронту та дуже дошкуляють нашим підрозділам. Особливо тим, хто відпочиває, — розповідає командир мобільної вогневої групи ППО, яка полює на ворожі дрони, Валерій. — Головне на «полюванні» — не перетворитися на здобич та першими знайти ворога. Знаючи про нашу присутність, вони вдаються до різноманітних хитрощів. Наприклад, у ясний та сонячний день рашисти намагатимуться працювати з боку сонця, щоб воно світило нам в обличчя, у такому разі виявити ворожий дрон візуально майже неможливо. Також така погода дає їм можливість вести розвідку на недосяжній для нашого озброєння, приміром кулемета ДШК, висоті.
Для того щоб працювати по ворогу, військові мають бачити його неозброєним оком через приціл кулемета, тож потрібно розуміти, наскільки це складне завдання — виявити малорозмірну повітряну ціль та наблизитися до неї на відстань пострілу з кулемета. Але й тут наші хлопці мають свої маленькі таємниці та застосовують деякі хитрощі.
— За час патрулювання цієї ділянки фронту ми вже знаємо приблизні маршрути пересування ворожих дронів. Для їх виявлення ми використовуємо як різноманітні оптичні прилади, так і засоби електронної розвідки. Оцей невеликий прилад, ми його називаємо «приблудою», дає можливість виявити БПЛА та навіть уточнити приблизну відстань і напрямок його руху ще до того, як його можна буде розгледіти в бінокль, — наголошує Валерій. — Наша група полює одночасно ще з кількома такими групами, а також з нашими більш потужними засобами ППО. Ми вже добре налагодили обмін інформацією, тож у разі виявлення ворожої цілі ми поширюємо цю інформацію між усіма розрахунками й передаємо її, як кажуть, з рук у руки, поки в когось не з’явиться можливість її знищити.
Нещодавно російські дрони дуже зухвало поводили себе в нашому небі, тож на першому етапі збивати їх було набагато легше, ніж зараз.
— Найкрутішою ціллю, яку нам вдалося вполювати, був ворожий SuperCam S350, — хвалиться військовий. — Під час патрулювання один з нашої групи побачив, що прямо над нами, на висоті близько півтора кілометра, дуже зухвало кружляє ворожа «пташка». Тоді наша діяльність тільки розпочиналася, тож росіяни не очікували, що по БПЛА можуть відкрити вогонь на ураження. Ми тоді його збили. Це була дуже крута здобич, бо, за інформацією з відкритих джерел, вартість одного комплексу становить близько 350 тис. доларів.
ТТХ БПЛА SuperCam S350 (заявлені виробником):
розмах крила — 3,2 м;
час перебування у повітрі — до 4,5 год;
дальність зв’язку по радіоканалу — 70–100 км;
дальність зв’язку по відеоканалу — 50–100 км;
максимальна дальність польоту — не менш ніж 240 км;
швидкість — 65–120 км/год;
час розгортання комплексу — 15 хв;
максимальна злітна маса — 11,5 кг.
Корисне навантаження — фотокамера, гіростабілізований тепловізор, мультиспектральна камера, датчик змін радіаційного фону, лазерний газоаналізатор, лазерний сканер.
— Якось був випадок, коли ми самі трохи не стали здобиччю. Отримали інформацію, що на значній відстані від фронту, над районом розташування нашої техніки та особового складу, на відпочинок вже кілька разів з’являвся ворожий БПЛА-розвідник. Висунулися на вказану точку та розпочали патрулювання. За допомогою «приблуди» виявили ворожу «пташку», але візуально змогли побачити її лише на кілька секунд, коли дрон рф завмер прямо над нами, роздивився, а потім стрімко набрав висоту й зник з поля зору, — зауважує Валерій. — Десь за п’ять хвилин на відстані приблизно кілометр від нас розірвався перший артилерійський снаряд, а вже за півтори-дві хвилини прилетіло ще сім снарядів, які вибухнули вже поруч із нами. Під час невеликої паузи ми стрибнули в авто і встигли трохи від’їхати, коли на наше місце прилетіло ще чотири снаряди. Після цього випадку наші хлопці намагаються не стояти довго на одному місці, а постійно переміщуватися.
Того дня, незважаючи на яскраве сонце, нашим захисникам таки пощастило виявити ворожий дрон та навіть відкрити по ньому вогонь, але, на жаль, ворогу вдалося втекти…
Фото автора
