Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Ветеран російсько-української війни разом із командою однодумців розробив і виготовив для побратимів наземний колісний дрон, який вже працює на фронті. Обладнаний відеокамерою та системою дистанційного керування, електричний транспортер переднього краю може доставити корисний вантаж на позицію та вивезти з поля бою двох поранених.
Нині команда розробників працює над удосконаленням дрона і розширенням його функціоналу. Розробник проєкту, директор компанії з виробництва, ремонту, модернізації та обслуговування техніки Сергій Песчальніков щойно повернувся з полігонних випробувань і розповів кореспондентові АрміяInform про свою розробку.
— Я служив механіком-водієм, тому з власного досвіду знаю, що виникають ситуації, коли для евакуації поранених, підвезення боєприпасів чи обладнання необхідний малошумний та малопомітний допоміжний транспорт. Тому взявся за конструювання такий дистанційно-керований електричний помічник — він важить всього 75 кілограмів, але може доставити 300 кілограмів на позицію та вивезти з поля бою двох поранених, — розповів Сергій.
За його словами, колісний дрон має дві потужні електричні батареї, які не бояться морозу та забезпечують запас ходу на 30-50 кілометрів. Також вони можуть слугувати джерелом живлення для зарядки радіостанцій, тепловізорів, коптерів та іншого обладнання.
Конструктори сконцентрувалися на надійності та низькій вартості транспорту. Усі його деталі доступні та легко замінюються, а процес не потребує спеціальних інструментів і навичок. Принцип модульності дозволяє швидко встановлювати додаткове обладнання під конкретні завдання.
— Ми не плануємо виходити за межу в 150 тисяч гривень, на цьому ми особливо акцентуємось — аби підрозділ міг гуртом скинутися відносно невеликою сумою або за рахунок донатів самостійно придбати собі такого помічника. Найдорожче з обладнання — це відеодистанційне управління, також на дрон встановлені гелеві акумулятори великої ємності, які ефективно працюють за мінусової температури та стійкі до механічних пошкоджень, — говорить розробник.
Сергій у 2014-2015-х роках у складі батальйону «Київська Русь» брав участь у боях за Дебальцеве, пізніше — у складі 128-ї бригади поблизу Станиці Луганської дістав важкі поранення й у зв’язку з цим був звільнений у запас. У цивільному житті як досвідчений автомеханік займався волонтерством — ремонтував машини для військових.
— Коли пригнав один з автомобілів для свого колишнього командира, ми обговорили необхідність створення такого наземного дрона. У нашої команди з п’яти людей було 35 діб на реалізацію проєкту. За 45 діб ми його створили, випробували та передали на фронт. Відгуки на перший зразок дуже позитивні.
Зараз на полігоні йдуть випробування удосконаленої моделі. Також працюємо над більш потужною всюдихідною моделлю на гусеничному ходу із розширеним функціоналом — це, зокрема, можливість дистанційного очищення території від протипіхотних мін, — розповів Сергій.
Про перспективи серійного виробництва наземного дрона читайте в наступних матеріалах АрміяInform.
Фото Сергія Песчальнікова
Підрозділи Middle-strike ССО ЗСУ уразили у ніч проти 7 червня нафтобазу «Семиколодезянська» та нафтовий термінал в окупованому Криму.
За три рокі на позиціях окупанти глибоко врилися в землю, щоб сховатися від дронів.
Пілоти FPV-дронів 117-ї бригади територіальної оборони вмілими влучаннями позбавляють російських штурмовиків засобів захисту та форми.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка виклали добірку різанини російських штурмовиків.
Мінометники прикордонної комендатури швидкого реагування 5-го прикордонного загону після нанесення вогневого ураження по ворогу знайшли час для гастрономії.
Пілоти бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції вполювали російський НРК з північокорейським озброєнням.
Кінолог, інспектор прикордонної служби
від 21000 до 24000 грн
Чоп
Державна прикордонна служба України
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…