Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Три роки минуло від дня, коли біля Чугуєва впав військовий літак Ан-26Ш з офіцерами та курсантами Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на борту.
Тоді загинуло 26 військовослужбовців Збройних Сил України: 19 курсантів та 7 членів екіпажу.
Лише курсант В’ячеслав Золочевський дивом вижив і намагався врятувати свого товариша Віталія Вільхового, який, на жаль, помер у профільній лікарні наступної доби після трагедії.
Періодично до місця, де впав літак, приходять родичі загиблих, відбувається панахида. А кожен, хто проїжджає мимо, може зупинитися та вшанувати пам’ять хлопців, які так мріяли бути пілотами.
«Ми їх ніколи не забудемо, як і всіх тих, хто загинув на війні, не повернувся з польоту… У таких випадках кажуть, що їх забрало небо. Кожна така втрата відбивається в душах усіх „кожедубівців“. Співчуваємо їхнім рідним та сумуємо разом із ними. Вічного польоту вам, соколики!» — зазначили в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
