Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Понад 25 тисяч українців від липня минулого року узяли участь у різного роду заняттях із військової підготовки, організованими фахівцями «Центру готовності цивільних».
Практичні заходи проводилися у 17 областях України. Майже в усіх тренінгах чи базових курсах за інструкторів — військовослужбовці Збройних Сил України чи представники інших силових відомств.
Про основні цілі та пріоритетні завдання цього проєкту кореспондент АрміяInform дізнавався у національного координатора ЦГЦ Олексія Сердюкова.
— За час існування ЦГЦ ми провели більше ніж 1450 тренінгів для всіх охочих, — розповідає Олексій Сердюков. — Як волонтерському проєкту нам вдалося швидко вирости, а зараз — розвиваємось далі. На думку більшості експертів, реальна потреба держави — це мінімум мільйон навчених цивільних за рік. Тож існує нагальна потреба в консолідації зусиль волонтерів, влади та бізнесу.
Він уточнив, що їхня патріотична команда визначила для себе кілька незмінних завдань для реалізації проєкту, а саме: підготовка населення до служби в армії, опанування різних алгоритмів дій під час війни, створення бази для партизанського руху, нагадування суспільству про режим воєнного стану в державі та інші.
До речі, думка започаткувати проєкт із опанування основ військової справи для цивільних виникла в червні 2022-го. Вже за місяць їм вдалося провести перший тренінг у Полтаві. Поступово, побачивши попит на військові знання, запропонували готову концепцію патріотам і патріоткам із інших регіонів.
— У перші місяці від моменту старту проєкту на одне навчальне місце у нас претендувало від 3 до 5 охочих, залежно від теми. Полтава стала пілотним містом, де ми успішно відпрацьовували весь ланцюжок організаційних процесів. Там була наша перша перемога, — пишається національний координатор ЦГЦ.
Уже навесні цього року проєкт ЦГЦ зробив відчутний стрибок у масштабуванні: із 19 осередків у різних областях кількість збільшилася до 37. А на початок осені 2023-го їхня чисельність зросла до 60 регіональних осередків. Окрім обласних центрів, тренінги стали проводити ще в окремих територіальних громадах.
Аби урізноманітнити програми та залучити якомога більше українців, навчальні заходи проводяться у тирах, на полігонах чи старих будівлях, де імітуються вуличні бої.
За словами представників ЦГЦ, до п’ятірки найактивніших міст за кількістю проведених тренінгів входять: Полтава (313 подій), Житомир (126 подій), Черкаси (91 подія), Одеса (74 події) та Вінниця (72 події).
— Залежно від новин з фронту, наші осередки по всій Україні пропонують пройти тренінги за актуальними темами. Наприклад, торік взимку почалася певна істерія навколо загрози застосування ядерної зброї. Негайно у різних містах ми організували спеціальні навчання, на яких відпрацьовували дії під час радіаційних чи хімічних катастроф. Також до специфічних тем можна віднести такі, як: основи маскування, підготовка до мобілізації, військова оптика, поведінка в полоні, протидія ІПСО та опанування методики OSINT, — наголосив пан Сердюков.
Команда цього проєкту дуже пишається своїми фахівцями та тісними зв’язками з армійцями на етапі планування і проведення практичних заходів.
Наразі у регіонах організаційними моментами займаються понад 250 осіб, до яких відносяться: координатори, інструктори, волонтери-помічники тощо. Аби не зменшити якість роботи, вони ретельно підбирають інструкторів серед осіб із військовим досвідом. Наразі чимало військових інструкторів ЦГЦ беруть участь у бойових діях. Проте воїни ЗСУ під час своїх відпусток чи реабілітації погоджуються допомогти проєкту.
Наприклад, у Львові інструктор із домедичної допомоги на псевдо «Рижик» навіть на милицях приходить навчати учасників тренінгів. Він охоче ділиться своїми знаннями, які колись на полі бою врятували і його.
А ось Ксенія Юдіна стала однією з перших учасниць тренінгів у Полтаві. Коли місцеві координатори оголосили про набір волонтерів, українка відразу погодилася допомагати з організацією подій. Зараз вона вже фактично очолює полтавський осередок ЦГЦ.
— Із рядових учасників зросла до організаторки, бо зрозуміла велике значення проєкту, а також дуже хотіла допомогти Україні, — ділиться думками Ксенія Юдіна. — Адже для всіх нас буде добре, якщо більшість українців матимуть базу з основ військової справи, навички з домедичної допомоги тощо. Мені здається, що найкращим показником роботи нашого колективу однодумців є схвальні відгуки від пересічних українців.
Не менш пишаються фахівці ЦГЦ і тими особами, які брали учать у тренінгах регіональних центрів готовності цивільних, а згодом добровільно стали до лав Сил оборони України. Ці сміливі хлопці та дівчата до призову на службу змогли добре підготуватися. Тож до війська прийшли вже з кейсом базових знань.
Так, серед умовних їхніх випускників є військовослужбовець Збройних Сил України із позивним «Ліч», який пройшов п’ять різних тренінгів за різними тактичними напрямками. Після призову на військову службу він пожалкував лише про те, що не пройшов усі тренінги ЦГЦ.
Лідери команди ЦГЦ вважають, що залучення суспільства до оборони держави — це не перспектива чи план, а сувора вимога воєнних реалій. Тож варто шукати різноманітні формати щодо залучення ще більшої кількості до подібних безпекових проєктів.
До слова, організатори готові ділитися своїми системними підходами та напрацюваннями заради ще більшого охоплення населення.
На їхню думку, підкувати мільйон цивільних осіб базовими військовими знаннями є цілком реальним за умови, якщо влада, бізнес та волонтери поєднають свої зусилля.
— Як координатор проєкту бачу потенціал і можливості для подальшого нашого розвитку. Наведу лише одну цифру. Так, тренінги ЦГЦ відвідали 1,5 % населення Полтави. Це актив, що буде знати, як діяти за різних воєнних умов, а також ті люди, які зможуть навчити інших. Вважаю, що кількість учасників тренінгів повинна зростати як кількісно, так й якісно. Від цього залежить виживання України. Також це виступає певним елементом безпеки України та фактором стійкості держави, — насамкінець зазначив Олексій Сердюков.
Фото автора та ЦГЦ
Довідково: Долучитися до навчань дуже просто. Необхідно знайти сторінку Центру готовності цивільних у конкретній області, проглянути розклад, обрати тему, що зацікавила, та зареєструватися. Далі організатори зателефонують із деталями. Перелік активних центрів можна знайти тут: https://linktr.ee/centr_hotovnosti.
@armyinformcomua
На Закарпатті врятували військовозобов’язаного чоловіка, який ледь не загинув, намагаючись переплисти Тису, щоб незаконно потрапити до Румунії.
Однією з головних переваг українських важких бомберів типу Vampire є здатність нести потужні заряди, які здатні не лише вражати цілі підрозділи російських піхотинців, а й знищувати будь-яке укриття, в якому ті спробують сховатися.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді показав пораненого російського штурмовика, який перед своєю смертю вирішив пообійматися з українським FPV-дроном.
На Північно-слобожанському напрямку екіпажі розвідувально-ударних дронів 73-го морського центру Сил спеціальних операцій системно знищують широкий спектр ворожих цілей — від дронів-«ждунів» і артилерії до засобів радіоелектронної боротьби та складів боєприпасів.
Президент України Володимир Зеленський упевнений, що далекобійні удари по російських стратегічних об’єктах створюють умови для наближення миру.
Правоохоронні органи викрили керівництво одного з комунальних підприємств Харкова, що належить до об’єктів критичної інфраструктури, у створенні власної схеми для ухилянтів.
від 25000 до 35000 грн
Павлоград
Військова частина А4759
від 20000 до 120000 грн
Ужгород
Перший відділ Ужгородського РТЦК та СП
від 21000 до 190000 грн
Вся Україна
22 окрема механізована бригада
від 25000 до 125000 грн
Одеса
35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського
від 20000 до 120000 грн
Ковель
Центр рекрутингу української армії
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…