У переліку повітряних мисливців, які можуть з’явитися в Україні, є також Dassault Mirage 2000 — багатоцільовий реактивний винищувач четвертого покоління. Розроблений у 1970-х роках компанією Dassault…
Широкомасштабна війна героїчного українського народу проти російських загарбників триває. Триває вона й на морі, де, попри значне нарощування агресором оборони Кримського півострова, Військово-Морські Сили ЗС України досягли чималих успіхів, витіснивши російські військові кораблі з південно-західної частини Чорного моря на рубіж до 250 кілометрів та за півтора року скоротивши співвідношення сил і засобів на користь агресора з 1:12 до 1:4.
Так, на жаль, окупанти ще й досі мають перевагу в морській компоненті, хоча вже і не в змозі безкарно господарювати в Чорному морі та нав’язувати нам свої правила гри та ведення війни. російський флот стає все більш і більш уразливим. І міф про його потужність та непотоплюваність зруйнований влучними ударами наших ракет, морських дронів та БПЛА.
Проте завдяки чому це сталося, якою нині є ситуація на морському театрі воєнних дій та про перспективи на майбутнє щодо покращення спроможностей вітчизняного флоту кореспонденту АрміяInform розповів колишній заступник начальника штабу ВМС ЗС України, стратегічний експерт компанії «Соната» капітан 1 рангу запасу Андрій Олексійович Риженко.
Без звільнення Зміїного не сталося б створення «зернового коридору»
— Андрію Олексійовичу, звільнення острова Зміїний, потоплення флагмана чорноморського флоту «москва» та загалом скорочення співвідношення щодо сил і засобів на користь російських агресорів з 1:12 до 1:4, а також витіснення ворога з південно-західної частини Чорного моря на рубіж до 250 кілометрів від нашого узбережжя багато про що свідчить… Завдяки чому це вдалося зробити?
— Передусім ми спромоглися це зробити завдяки отриманню та ефективному застосуванню протикорабельних комплексів «Нептун» та «Гарпун». Саме ними навесні та влітку минулого року було потоплено той сумнозвісний, який нібито вважався непотоплюваним, крейсер «москва» та буксирне судно «василь бех», яке доставляло на Зміїний боєприпаси, озброєння та особовий склад окупантів. Завдяки наявності на озброєнні цих ракет нам врешті-решт вдалося в червні 2022 року звільнити і цей стратегічно важливий острів.
Тобто, використовуючи даний тип озброєння, своїм вогневим впливом Сили оборони України почали систематично обрубати шляхи логістичного постачання ворога. По-друге, ми постійно завдавали ударів по острову системами залпового вогню та артилерією. У такий спосіб за десять днів від початку інтенсивних обстрілів з нашого боку ворог не витримав та залишив Зміїний. І в стратегічному сенсі звільнення острова — це дуже великий успіх. Адже його подальше перебування під контролем росіян становило багато ризиків не лише для України, а й для наших сусідів по Чорноморському регіону. Ба більше, якби звільнення острова не сталося, то створення «зернового коридору» було б під великим питанням. Адже, маючи на Зміїному свої засоби ППО, потужну з великою дальністю стрільби реактивну систему залпового вогню «Торнадо», самохідні зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир» та засоби радіоелектронної боротьби, ворог мав би можливість здійснювати вогневий вплив по дельті Дунаю та використовувати свої ДРГ для здійснення диверсійних акцій як на нашому чорноморському узбережжі, так і в дельті Дунаю.
— Тобто своїм вогневим впливом та завдяки ефективному використанню наявного арсеналу озброєння Військово-Морські Сили самі й створили цей «зерновий коридор»? Без тих же «Нептунів» і «Гарпунів» його могло б і не бути?..
— Абсолютно правильно. Крім того, на шляху створення «зернового коридору» була пророблена дуже копітка та серйозна робота в напрямі забезпечення мінної безпеки. Зокрема, від мін були розчищені міжпортові шляхи та акваторії портів Одеси, Чорноморська та Южного. І впоралися із цим завданням наші військові моряки дуже успішно. Це саме завдяки їм із серпня минулого року й до сьогодні цим маршрутом пройшли більш ніж тисяча суден, які вивезли з портів Великої Одеси понад 30 мільйонів тонн агропродукції: пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь тощо. Ми допомагали найбіднішим країнам світу, забезпечуючи їх продовольством, та водночас за рахунок імпорту продукції поповнювали наш державний бюджет та зміцнювали економіку держави.
Факт виходу росії із «зернової угоди» становить велику небезпеку для цивільного судноплавства
— Але підступні росіяни вийшли із «зернової угоди» та продовжують здійснювати масовані ракетні обстріли як в цілому України, так і нашої портової інфраструктури. Як ви оцінюєте нинішню ситуацію в цьому контексті? Що можете сказати про тактику, яку нині застосовує ворог?
— Коли завдяки вогневому впливу на російське корабельне угруповання ми витіснили ворога від нашого узбережжя на відстань близько 250 кілометрів, він став завдавати ракетних ударів із захищених позицій, розташованих на південний схід від Криму та біля новоросійська. На жаль, така можливість у росіян є, і наявність на їхньому озброєнні протикорабельних крилатих ракет типу «Калібр» це дозволяє робити. Хочу нагадати, що той же Херсон розташований від новоросійська на відстані лише понад 500 км. У той же час відстань від самого Херсона до будь-якого населеного пункту України не перевищує тисячу кілометрів. Це я кажу до того, що ракета, випущена з російського підводного човна або корабля, розташованих у новоросійську, за своїми ТТХ може бути скерована на будь-яку ціль на території України.
Додає чималих проблем та загроз і той факт, що в липні цього року ворог створив в Азовському морі нове корабельне угруповання, а саме так званий азовський військово-морський район. За наявними даними, до його складу мають увійти вісім бойових катерів та шістнадцять суден забезпечення. І, що найнебезпечніше, це вороже угруповання буде посилене трьома новими ракетними корветами проєкту «каракурт», один з яких вже побудований у Керчі, а решту мають спустити на воду наприкінці цього року. Небезпека полягає в тому, що за своїми тактико-технічними характеристиками вони також можуть вести вогонь протикорабельними крилатими ракетами «Калібр». А випадки завдавання ударів «Калібрами» з Азовського моря вже неодноразово фіксувалися. Той же самий тип ракет може бути застосований і чотирма кораблями, які нині перебувають у Каспійському морі. А той факт, що країна-агресор вийшла із «зернової угоди», взагалі становить дуже велику небезпеку для цивільного судноплавства. Адже всі міжнародно визнані суднохідні шляхи з наших портів фактично заблоковані росією. І фактично будь-яке судно, яке вийшло з українського морського порту, може бути виявлене й знищене авіацією або ракетними комплексами противника.
До речі, після виходу рф із «зернової угоди, агресор здійснив переміщення двох ракетних катерів із Севастополя до пункту базування до Новоозерного, розташованого на заході Криму. А ці катери несуть пускові установки, здатні вмістити до чотирьох надзвукових крилатих протикорабельних ракет «Москіт». І, приміром, у разі їхнього застосування з району вогневих позицій, розташованих біля того же мису Тарханкут, вони фактично долітають до Одеси. Тобто цими типами ракет на дистанцію до 200 кілометрів може прострілюватися весь маршрут можливого переходу суден «зерновим коридором», з якого вийшла росія, у такий спосіб заблокувавши міжнародні шляхи морських сполучень від наших портів до протоки Босфор.
— Але, попри все, ми продовжуємо здійснювати перевезення нашої агропродукції з портів Великої Одеси та Дунаю. У який спосіб нам вдалося, так би мовити, зберегти «дорогу життя»?
— Передусім ми здійснили комплекс протимінних заходів та підсилили наші територіальні води засобами протиповітряної оборони. Завдяки цьому цивільні судна під нашим захистом мають змогу виходити з українських портів та далі рухатися маршрутом через територіальні води Румунії, Болгарії та Туреччини до протоки Босфор. Тобто ми максимально забезпечуємо захист цивільного судноплавства у своїх водах, а територіальні води вище перерахованих країн — це вже води НАТО. І застосування зброї по суднах на цій території фактично означає оголошення з боку росії війни Північноатлантичному альянсу. Звісно, що рф на таке наважитися не може, бо добре розуміє, які після цього на неї чекають наслідки. Тому судноплавство «дорогою життя» продовжується завдяки постачанню сільськогосподарських культур через порти на Дунаї — Рені, Кілію, Ізмаїл. Але обсягів продукції, які ми можемо сьогодні постачати до інших країн цим маршрутом, недостатньо ані для повного задоволення потреб людей у продовольстві, ані для зміцнення нашої економіки завдяки імпорту агропродукції. Тобто основні шляхи постачання все-таки заблоковані російськими кораблями.
Як наші морські дрони зарекомендували себе в Чорному морі
— А в який спосіб ми можемо вивільнити заблоковані росіянами морські шляхи та взагалі взяти під повний контроль наші територіальні води?
— Військово-Морські Сили ЗС України постійно рухаються в цьому напрямі. Характерною ознакою того, приміром, є активне застосування морських дронів, починаючи з жовтня минулого року. Зокрема, неодноразово ними були завдані потужні удари по бухті в Севастополі, так званому керченському мосту та по пункту базування російських кораблів у новоросійську. І наші удари були досить продуктивними. Приміром, йдеться про ураження в серпні поточного року великого десантного корабля рф «оленогорский горняк», потужну атаку поблизу керченського мосту на російський нафтоналивний танкер «сиг». Можна згадати й багато інших випадків ефективного використання нами морських дронів-камікадзе. Передусім йдеться про пошкодження в Севастопольській бухті російського фрегата «адмірал макаров» та морського тральщика «іван голубець».
Але тут треба зробити акцент на тому, що застосування дронів є ефективним по цілях, що не рухаються, або коли ворожі кораблі стоять на якорі чи перебувають на дрейфі. Крім того, у даному випадку дуже велику роль відіграє чинник раптовості. Тобто, коли противник взагалі не очікує, що по ньому буде завдано удар. У той же час ворог теж не дрімає та, після завдавання по його об’єктах низки масованих ударів, постійно вживає заходів, спрямованих на посилення захисту своїх кораблів та інших об’єктів морського базування. У цьому контексті особливо мушу відзначити посилення ворожими протидиверсійними силами та засобами Севастополя, Керченської протоки та новоросійська. Приміром, десь від початку серпня вздовж узбережжя Криму щоденно перебуває близько десяти кораблів прикордонної служби фсб рф, які постійно спостерігають за можливим переміщенням наших морських дронів у бік Керченської протоки або новоросійська.
— А завдяки чому можна було б їх, так би мовити, звідти витіснити? Чим має бути підсилений наш вітчизняний флот?
— Було б дуже непогано, якби ми мали на своєму озброєнні надводні кораблі, які за своїми основними характеристиками могли б швидко й непомітно відійти від берега та завдати ударів по кораблях противника, які перебувають у морі в районі вогневих позицій. Приміром, це в змозі зробити швидкі, невеликі, малопомітні ракетні катери, оснащені бодай мінімальною системою самооборони для боротьби з літаками. І саме завдяки маневреності та раптовості вони могли б швидко вийти з наших портів і пунктів базування та завдати влучних потужних ударів по надводних цілях противника. Для здійснення таких амфібійних штурмових рейдів спеціального призначення ми розглядаємо можливість закупівлі американських бойових катерів Mark VI. Саме вони, невеликі за розмірами, й призначені для проведення таких зухвалих операцій. Причому їхню доставку до наших пунктів базування можна здійснити без використання морського шляху через протоку Босфор, що унеможливлює їхнє знищення російськими кораблями, які здійснюють контроль за суднами, які входять до Чорного моря.
Розмінування підводної частини моря та морського дна — найважливіше завдання після виходу українських військ на азовське узбережжя
— Хоча й далеко не повністю, але Чорне море ми більш-менш тримаємо під контролем та вогневим впливом. А от ситуація щодо Азовського моря для нас поки залишається, м’яко кажучи, дуже невтішною. Та й взагалі, все азовське узбережжя перебуває під тотальним контролем агресора. Але вже зараз треба думати, як ми будемо повертати його під контроль після деокупації Донецької, Херсонської, Запорізької областей та Криму. Яких заходів передусім треба бути вжити?
— Так, після виходу наших військ на узбережжя Азовського моря й поновлення контролю над такими пунктами базування, як Бердянськ, Генічеськ, Маріуполь, треба буде брати під охорону й наше територіальне море. Я хочу нагадати, що 24 лютого цього року Верховна Рада України проголосувала за денонсацію Угоди між Україною та росією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки. І відтепер ми вимагаємо встановлення нашого територіального моря, яке треба брати під охорону. Для цього нам необхідно перекидати туди катери та інші плавзасоби, а також реалізовувати комплекс важливих протимінних заходів. Із цією метою ВМС вже отримали від наших західних партнерів певну допомогу у вигляді спеціальних дронів, призначених для виявлення й знищення мін. І в цьому напрямі необхідно нарощувати зусилля. Адже Азовське море є наймілководнішим. Через те мінні загородження тут можуть бути встановлені досить щільно. А для їхнього виявлення й розмінування ефективними будуть як дрони, так і спеціальні, оснащені відповідною апаратурою, безпілотні катери з протимінними роботами, які здатні повністю обстежувати як підводну частину моря, так і морське дно. До речі, їх можна доставити до України суходолом, оминаючи морські шляхи сполучення.
З появою F-16 ситуація щодо захисту нашої портової інфраструктури значно зміниться на користь України
— Ви вже сказали, що в напрямі звільнення українського морського узбережжя та встановлення контролю над нашими територіальними водами Чорного та Азовського морів нам необхідно нарощувати зусилля щодо оснащення Військово-Морських Сил сучасними кораблями й озброєнням. У цьому сенсі ви акцентували увагу на допомозі з боку наших західних партнерів. Що ще бажано було б отримати від них задля здійснення головної мети — повернення наших морських територій під юрисдикцію України?
— Ви бачите, що після виходу із «зернової угоди» росії почастішали обстріли наших портів і підприємств, де має утримуватися та завантажуватися агропродукція. Йдеться про систематичні ворожі ракетні удари по Одесі, Миколаєву, Чорноморську, Южному та наших портах на Дунаї. Звісно, щоб протистояти таким актам відвертого тероризму, потрібні потужні засоби ППО. Десь кілька місяців тому така допомога з боку США у вигляді сучасних комплексів протиповітряної оборони саме для прикриття приморських територій вже була нам надана. Але, як кажуть, роботу в цьому напрямі треба посилювати й покращувати. Звісно, що, крім ППО, нам потрібна й сучасна авіація. Гадаю, що з появою багатоцільових винищувачів F-16 ситуація щодо захисту нашої портової інфраструктури значно зміниться на користь України.
Також досить перспективним є застосування ракет типу ATACMS та HIMARS, які за своєю дальністю ведення стрільби здатні знищувати військово-морські бази та нерухомі об’єкти в Криму та на території інших тимчасово окупованих областей, де базуються російські війська, які протидіють нам у морі.
Є можливість використання по ворожих берегових цілях і берегового мобільного ракетного комплексу вітчизняного виробництва «Нептун», крилатих ракет класу «повітря-земля» Storm Shadow, TAURUS та ракет Harpoon, які здатні на собі нести винищувачі F-16. І саме наявність у достатній кількості таких ракет наблизить нас до перемоги над російськими агресорами та якнайшвидшого визволення Кримського півострова, який, через російську окупацію, сьогодні є фактором найсерйознішої небезпеки як для України, так і для інших країн Чорноморського регіону.
