Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
11 вересня 2023 року на передових позиціях біля Бахмута загинув мій побратим, художник, друг «Сокира» — Роберт Покотило…
Загинув під час виходу з бойових позицій від скиду з ворожого дрона… Інформація про це з’явилася лише зараз, бо, як повідомив комбат Микола Коханівський, через інтенсивні бої нереально було витягти тіло… Тільки тепер, після звільнення кількох сіл на бахмутському напрямку, «Сокиру» евакуювали й опізнали…
Роберт — син повстанця, члена ОУН з 1939 року, очільника збройного підпілля ОУН на Київщині Володимира Покотила, онук активного учасника Перших визвольних змагань Кіндрата Покотила. Я товаришував із Володимиром Кіндратовичем (він упокоївся 7 вересня 2013-го, 10 років тому) і Робертом з початку 2000-х.
Роберт Покотило в національно-визвольній боротьбі — ще з кінця 80-х років минулого століття. Боєць УНСО, брав участь у всіх націозахисних акціях, які тоді відбувалися: «потяг дружби», штурм Лаври, похорон Патріарха, вишколи на Героїв Дніпра та інших. Він був активним членом Конгресу Українських Націоналістів, Київського Братства УПА, Борщагівського підрозділу КМО УНСО з часу заснування.
Його батько, вже бувши літньою людиною, не припиняв боротьбу за Українську Самостійну Соборну Державу. Його ім’ям нині названа вулиця на столичній Борщагівці, де вони з Робертом мешкали.
Національне газетно-журнальне видавництво наприкінці 2018 року видало вражаючу автобіографічну книгу Володимира Покотила «Лицарі золотого тризуба», де він описав все своє життя з дитинства і шлях боротьби за Вільну Україну, на який він став з п’ятнадцяти років.
Роберт активно допомагав батькові в роботі над книгою і у виданні. Пишаюся, що я теж був причетний до появи цієї книги — першу презентацію ми робили 1 січня 2019-го, на день народження Степана Бандери, в офісі КУН на вулиці Володимира Антоновича…
З перших днів широкомасштабного вторгнення Роберт, під бойовим псевдо «Сокира», долучився до оборони Києва в складі добровольчого батальйону ОУН.
У лютому 2023 року разом з побратимами-ОУНівцями вступив до новосформованого у Запоріжжі 415-го окремого стрілецького батальйону. Й у лавах цього підрозділу до останнього дня мужньо боронив нашу землю…
Світла пам’ять шляхетному Роберту Покотилу, достойному синові великого батька. Помстимося!
