Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
30 років тому суверенність Речі Посполитої отримала остаточне підтвердження — 17 вересня 2023 року виповнилось 30 років із моменту завершення виведення російських військ із Польщі. Рапорт про це Президент Польщі Лех Валенса прийняв у момент, коли останні російські солдати виїжджали зі Східного вокзалу Варшави у бік росії.
Дата 17 вересня не була випадковою, бо від 1939 року 17 вересня має глибоке символічне значення для польського народу — саме тоді, діючи спільно з вермахтом нацистського третього рейху, червона армія радянського союзу вдарила в спину польському народу та польській державі. По суті, радянські війська стали тоді співагресорами у нападі, а радянський союз — однією з держав, що розпочали Другу світову війну.
Президент Польщі Лех Валенса: Цей день, 17 вересня, став у польській історії датою болісною і зловісною, відкриваючи дорогу, яка вела поляків до в’язниць і таборів, Катині, страждань, принижень і поневолення…. Сьогоднішній день, 17 вересня 1993 року, завершує певну епоху… Сповнилася міра історичної справедливості. На території польської держави вже немає чужих військ. Суверенність Речі Посполитої отримала остаточне підтвердження.
Звичайно, радянська пропаганда подавала напад на суверенну державу як «визвольний» похід, допомогу «єдинокровним українцям і білорусам, які проживають на території Польщі». Невдовзі було створено міф про «Золотий вересень», в якому йшлося про здійснене сталіним возз’єднання українських земель та звільнення українців від гноблення з боку польських панів.
При цьому пропагандисти не згадували ні про Акт Злуки 22 січня 1919 року та роль російських більшовиків у знищенні української державності, ані про спробу знищити відновлену незалежну Польську Республіку під час радянсько-польської війни 1919–1921 років.
Ніщо, утім, не могло приховати справжню сутність того, що вчинив радянський союз із Польщею 17 вересня 1939 року — то була відкрита агресія проти суверенної держави, здійснена за попередньою змовою з нацистською Німеччиною. Не йшлося також і про жодне справедливе, здійснене в інтересах українського народу, возз’єднання. На зміну неоднозначній соціально-економічній та національній політиці Польщі прийшов жорстокий радянський тоталітаризм з масовими репресіями та депортаціями місцевих мешканців.
На тлі кривавої радянської політики на приєднаних до УРСР землях заходу України колишні польські несправедливості швидко потьмяніли — українці стикнулись тоді не з порушеннями прав, з якими мали справу до того, а зі справжнім системним антилюдським тоталітарним злом, яке не лишало жодного простору для свободи волі, думки чи слова.
За підсумками Другої світової війни Польща разом з низкою інших країн сходу Європи потрапила до сфери впливу радянського союзу, який вповні скористався правом сильного, а також перевагами та можливостями, які давало перебування у таборі переможців. Встановлений у Польщі політичний режим був залежним від срср та змушений рухатись у фарватері радянської політики значною мірою через те, що на території польської держави перебували радянські війська.
Фактично сформована з військ Другого білоруського фронту Північна група радянських військ у Польщі перебувала на польській землі з 1945 року, а 17 грудня 1956 року було укладено «Договір між урядом ПНР та урядом срср про юридичний статус радянських військ, тимчасово розміщених у Польщі». Згідно з ним на території Польщі могли перебувати до 66 тис. солдатів радянської армії, зокрема 40 тис. наземних військ, 17 тис. особового складу авіації та 7 тис. військового флоту.
Армія срср стала вагомим фактором радянського контролю над польською державою та польським суспільством, а її присутність на території Польщі обґрунтовувалась її роллю під час Другої світової війни. радянських солдатів представляли як визволителів від нацистської окупації, замовчуючи інформацію про справжню роль срср у розв’язуванні Другої світової війни, про розстріли польських офіцерів у Катині та інших місцях, про репресії, переслідування та депортації поляків та українців. Ба більше, навіть роль самих поляків у боротьбі з нацистами за визволення власної країни спотворювалась і применшувалась офіційною пропагандою.
Виведення радянських військ з польської території було першочерговою умовою повного відновлення державного суверенітету Польщі. Наприкінці 1980 років до цього спонукали як внутрішньополітичні процеси у польській державі та польському суспільстві, так і ускладнення соціально-економічної ситуації та процеси демократизації в срср. З огляду на це поступове часткове виведення радянських військ з Польщі почалось вже 1989 року. Днем офіційного початку виведення радянських військ вважають 9 квітня 1991 року, коли з гарнізону в Борне-Суліново виїхав ешелон з радянською ракетною частиною.
Важливим чинником, який спонукав москву ставати поступливішою щодо виведення радянських — згодом російських — військ з території Польщі, стало питання про рух частин радянської / російської армії, які виводились з Німеччини, через територію польської держави. У січні 1991 року польський уряд ухвалив рішення про блокування транзиту частин радянської армії. Це змусило москву піти на переговори і, зрештою, 26 жовтня 1991 року ратифікувати договір про виведення радянських військ з Польщі. Згідно із ним російські військові частини повинні були покинути Польщу до 15 листопада 1992 року, а транзитно-ліквідаційні частини — до кінця 1993 року.
Зрештою 22 травня 1992 року у москві було підписано договір між російською федерацією та Республікою Польща про дружню та добросусідську співпрацю. За однією з його умов завершення виведення російських військ з території Польщі мало відбутись до 31 грудня 1993 року. Тодішній президент російської федерації Борис Єльцин пришвидшив процес на три місяці, завдяки чому останні частини російських військ покинули Польщу 16 вересня 1993 року.
14 вересня 2023 року Національний банк Польщі вів в обіг срібну колекційну монету «30-річчя виведення радянських військ з Польщі» номіналом 10 злотих. 17 вересня 2023 року Poczta Polska випустила пам’ятну марку «30-річчя виведення радянських військ з Польщі», на якій зображено залізничні вагони, що перевозять радянську військову техніку. Представляючи нову марку, президент Poczta Polska Кшиштоф Фальковський наголосив, що виведення російських військ з території Польщі стало знаковим моментом польської історії, засвідчивши свободу, суверенітет і незалежність країни:
Ми відновили повний контроль над нашою територією і долею наших громадян. Саме завдяки рішучості та мужності нації було досягнуто цього значного успіху в польській історії. Я хотів би, щоб ця марка символізувала нашу повагу до всіх тих, хто сприяв звільненню Польщі від іноземного впливу.
Нині, коли російська федерація вдалась до відкритої широкомасштабної збройної агресії щодо України, а російські офіційні особи та пропагандисти регулярно погрожують всьому світу, зокрема й Польщі, 30-річний ювілей виведення радянських військ з польської землі набув особливого значення. Те, що тридцятиліття тому сприймалось Лехом Валенсою як сповнення «міри історичної справедливості», звучить нині як пересторога на майбутнє, попереджаючи, з росією можна мати справу лише з позиції сили й у жодному разі не покладатися на добру волю кремлівських владців.
Саме з огляду на це не лише символічно значущим, але й цілком практичним є запроваджена з 17 вересня 2023 року заборона на в’їзд до Польщі автомобілів, зареєстрованих в рф. «Жоден російський автомобіль до Польщі не заїде, зауважив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Маріуш Камінський. «Сьогодні російська держава становить загрозу міжнародній безпеці», — зазначили на сторінці очолюваного ним міністерства у соціальній мережі Х (Twitter).
Від початку російської агресії проти України, особливо після широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2023 року, Польща є одним із найбільших друзів українського народу та найпослідовніших українських партнерів. Годі переоцінити польську допомогу в найрізноманітніших сферах — від поставок зброї та дипломатичної підтримки до допомоги українським біженцям та участі польських добровольців у війні проти російських нападників.
Це дієве співчуття горю українського народу та глибоке розуміння злочинної сутності російського нападу на Україну не випадкове, бо поляки так само, як і естонці, латиші й литовці, з власної історії дуже добре знають про те, яким злом є росія і як жорстоко вона поводить себе щодо поневолених народів. У день тридцятилітнього ювілею виведення радянських військ з Польщі варто нагадати про це ще раз.
