«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
За час широкомасштабного вторгнення російські загарбники вчинили понад 500 зафіксованих злочинів проти журналістів та медіаорганізацій України. Таку інформацію про ціну роботи людей, чиїм професійним обов’язком стало нести правду своїм співгромадянам, у переддень Дня пам’яті всіх вітчизняних медійників, які загинули, виконуючи свій професійний та громадянський обов’язок, поширила Національна спілка журналістів України. Проєкт триває в межах виставки «Розстріляна свобода слова», яка відкрилася у столиці.
Відкриття спеціалізованої експозиції, яка розгорнута в Національному музеї історії України у Другій світовій війні, почалося з яскравого перформансу, в під час якого актори представили фрагменти зі спогадів українських медійників, які брали участь у висвітленні найзапекліших боїв, пережили жахіття окупації і полону, втрати колег і близьких. А на екранах зали на присутніх дивилися обличчя колег-медійників, яких вирвала з життя рашистська навала.
— Для російських агресорів журналісти є прямими цілями: їх арештовують і катують, їх вбивають. І одразу, як тільки окупанти захоплювали шматок української землі, вони розпочинали кампанію з полювання на медійників. Вільна і незалежна журналістика — це пряма загроза російській пропаганді. — так звернувся до перших відвідувачів тематичної експозиції голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
За його словами, від початку широкомасштабного вторгнення росіян вже загинули 72 українські та іноземні працівники ЗМІ. Із них 15 — під час безпосереднього виконання професійних обов’язків у зонах бойових дій. Ціна, яку працівники медіа платять за те, щоб донести правдиву інформацію до своєї аудиторії в Україні і до всього світу, часто є надзвичайно високою.
Водночас, як зазначив очільник найбільшого професійного об’єднання медійників нашої держави, цей період випробувань показує, наскільки мужніми є українські журналісти, які не йдуть на колаборацію, і тому в окупантів на тимчасово утримуваних ними територіях є абсолютний дефіцит штрейкбрехерів і запроданців-пропагандистів.
— Говорячи про мужність і героїзм наших журналістів, ми наголошуємо і на відповідальності окупантів за, зокрема, воєнні злочини проти медійників і свободи слова. У рамках ініціативи НСЖУ «Розстріляна свобода слова» були записані свідчення понад сотні українських репортерів. І ці свідчення Спілка представляє міжнародній спільноті: вони вже передані для Ініціативи «Трибунал над путіним», і творча організація розглядає ці матеріали як такі, що поповнять базу глобальної Ініціативи Міжнародного трибуналу над росією. НСЖУ вимагає створення в рамках Міжнародного трибуналу окремої секції щодо відповідальності за злочини проти свободи слова і проти журналістів. Зло має бути покаране так само, як мають бути покарані російські пропагандисти як представники першої стадії російської воєнної агресії, — наголосив Сергій Томіленко.
Своєю чергою, як зазначив у своїй промові до присутніх тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, наш народ щодня, щохвилини хоче знати, як справи у наших військових, хоче бути обізнаним, тим самим вірити в нашу перемогу. З його слів, то є надзвичайно потужна державна місія, яку зараз виконують фронтові журналісти і взагалі медійники в Україні, які доносять до наших громадян правильну, не фейкову, об’єктивну і справедливу інформацію.
— Володіючи інформацією, чим живе наша країна, наш Генеральний штаб, медики, волонтери, і найголовніше — наші воїни, ми духом наближаємося до них і розумінням того, якою має бути наша національна єдність. Ми сумуємо за кожною нашою втратою, мабуть, вже немає жодного українця, хто б не знав людей, яких з нами більше немає. Гинуть не тільки військові, які свідомо зі зброєю ідуть на ворога. Ми втрачаємо і тих, хто іде на ворога, але з фотокамерою чи відеокамерою. Ті, хто мають побачити, зафіксувати і передати нам бій, настрій, вогонь, ту саму емоцію, яка відбувається нині на фронті. Щоб ми відчули свою солідарність з українськими бійцями. І ми сумуємо за тими, українськими журналістами, справжніми патріотами, які віддали своє життя, борючись у рамках своєї професії за нашу перемогу, виборюючи її зі своєю зброєю в руках, — зазначив Ростислав Карандєєв.
За даними Нацспілки журналістів, від початку широкомасштабної російської агресії щонайменше в кожному шостому редакційному колективі добровільно і в межах мобілізації до Сил оборони пішли близько 15% працівників ЗМІ. Серед них і багатолітній головний редактор однієї з газет Волині, а нині — майор, заступник командира одного з батальйонів Збройних Сил України Володимир Данилюк, який залишається секретарем Національної спілки журналістів України.
— Для окупантів усі — і українці, і навіть не українці — це вороги, яких вони знищують. Вони знищують навіть закордонних журналістів, прекрасно знаючи, що там працюють медіа зі США, Європи та інших цивілізованих країн. Слід розуміти, що на фронті вони не будуть зважати на те, що ви — журналіст. Навпаки, іншого кольору бронежилет може зробити медійника додатковою мішенню, — зазначив у коментарі для ІА АрміяInform майор ЗСУ Володимир Данилюк, який також взяв участь у відкритті нинішньої виставки.
Володимир Данилюк наголошує, що журналісти мають ще раз усвідомити: зараз усі на війні, просто одні у формі, а інші в студії чи бліндажі.
Серед десятків унікальних експонатів та фотоілюстрацій на нинішній виставці представлені матеріали, пов’язані з небезпечною роботою працівників медіа в Україні та які свідчать про злочини росії проти українських і зарубіжних медіа. Сама ж експозиція буде відкрита до початку листопада: її завершення приурочене до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається щорічно 2 листопада.
Фото Дмитра Юрченка
