Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Круглий стіл «Річниця легендарної операції зі звільнення Харківщини від російських окупантів: як це було?» відбувся в Military Media Center. Захід було приурочено до першої річниці визволення тимчасово окупованих російськими загарбниками територій Харківської області під час переможного Слобожанського наступу Сил оборони України у вересні — жовтні 2022 року.
Відкрив круглий стіл представник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ старший лейтенант Андрій Коваль, який виступив із ґрунтовною науковою доповіддю про місце наступальної операції на Харківщині в широкому контексті відбиття широкомасштабної російської агресії від 24 лютого до початку вересня 2022 року. Зокрема, Андрій Коваль наголосив на тісному зв’язку між наступальними діями Сил оборони України на Херсонщині наприкінці серпня 2022 року й успішним початком наступальної операції в Харківській області.
— Якщо ми пам’ятаємо, 10 липня в інформаційному просторі з’явилося повідомлення про те, що Президент України, Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський дав доручення Генеральному штабу розробити план операції зі звільнення півдня України. Це викликало велике збурення. Це було практично одразу за кілька днів після звільнення Зміїного, — розповів він. — На той момент це продовжувало підігріватися в засобах масової інформації. Наші і військові, і високопосадовці Міністерства оборони постійно згадували про те, що буде відбуватись такий наступ. Наші військовослужбовці робили в своїх відео натяки про те, що скоро будемо їсти херсонські кавуни. І, відповідно, це стимулювало противника почати підготовку до контрзаходів.
Масштабна інформаційно-психологічна операція, поєднана з реальними наступальними діями та артилерійськими й ракетними ударами по складах боєприпасів та палива і центрах управління ворога, а найголовніше — по Антонівському мосту, який був головним шляхом постачання ворога на Херсонщині, дали бажаний результат.
Російські окупанти почали різко посилювати свою присутність на правобережній Херсонщині, бо Херсон мав для них політичне значення, будучи єдиним обласним центром України, захопленим після початку широкомасштабного нападу. Робилося це завдяки перекиданню ворожих сил з інших напрямків, зокрема і з Харківщини. Завдяки цьому було створено сприятливі передумови для початку Слобожанської наступальної операції Сил оборони України.
Значущою передумовою стало також надзвичайно вміле проведення зосередження наступального угруповання військ, яке відбулось у режимі строгої секретності. Завдяки цьому вдалося приховано накопичити наступальні сили, зібравши для цього найкращі десантно-штурмові підрозділи, повітрянодесантні бригади, танкові бригади та механізовані бригади. Тож коли 6 вересня розпочався раптовий рішучий стрімкий наступ наших військ на Харківщині, це було абсолютною несподіванкою для ворога.
Андрій Коваль: Операція була надзвичайно успішною. Її в подальшому будуть вивчати ще покоління і покоління не тільки наших військових, а й по всіх країнах світу. Вона дійсно належить до таких зразкових операцій, які демонструють оперативне мистецтво. Вона показала, що ми здатні звільняти наші території тоді, коли мало хто в це вірив. Це суттєво посилило моральний дух загалом усього українського суспільства, посилило готовність до продовження боротьби і, відповідно, продемонструвало всьому світові, що та допомога, яку нам надають снарядами, технікою, використовується з необхідною користю.
Неочікуваною для російських окупантів стала і тактика дій українських захисників, які вдалися до маневрового наступу. Ворог очікував класичних фронтальних атак і планував нав’язати наступаючим українським підрозділам звичні для нього стримуючі бої. Натомість Сили оборони України вдалися до стрімких проривних дій та маневрів охоплення одночасно за кількома напрямками. Це змусило російські війська швидко відступати через загрозу оточення з подальшим знищенням у котлах.
— Російські війська, які обороняли Балаклею, опинилися буквально за одну добу під загрозою повного оточення і подальшого знищення. В той самий день розпочався інший удар в напрямку від Чугуєва на Шевченкове, — зазначив Андрій Коваль. — Й у той же день було також розпочато ведення наступальних дій в напрямку від Барвінкового. Для противника це створило надзвичайно складну ситуацію, оскільки він не розумів, де відбувається наш головний удар, він не міг зосередити резерви.
Ба більше, високоточними ударами ракетних військ і артилерії Сили оборони України знищували пункти управління і системи зв’язку російських окупантів, в результаті чого фактично впродовж перших двох діб війська противника втратили контроль і не могли ефективно оборонятися. Уже 8 вересня було створено умови, коли ворожі війська мусили просто дезорганізовано, панічно втікати з Балаклії, оскільки вони не отримували якихось наказів, не було того, хто міг організувати їхню оборону.
Розвиваючи в подальшому успіх перших діб наступу, підрозділи Сил оборони України визволили Ізюм і Куп’янськ, і станом на 10 вересня підійшли до річки Оскіл. Одночасно з 11 вересня українські захисники завдали удару на північ від Харкова, де ворог тримав достатньо сильне угруповання, яке загрожувало обласному центру Харківської області.
— Перебуваючи під враженням від стрімкої поразки і хаосу, який панував у російських штабах у зв’язку з блискавичною втратою за кілька днів Балаклії, Ізюма і Куп’янська, підрозділи на північ від Харкова швидко втратили боєздатність. І як тільки почався наступ наших військ, тут ми теж побачили швидку втечу ворога, який навіть не робив спроби оборонятися, що дозволило нашим військам стрімко просуватися до державного кордону України, — розповів Андрій Коваль.
Надалі основні зусилля Сил оборони України були сконцентровані на визволенні Лимана, який вдалось деокупувати до 2 жовтня 2022 року. Підбиваючи підсумки Слобожанської наступальної операції Сил оборони України в цілому, Андрій Коваль зазначив:
— В результаті цієї наступальної операції було звільнено понад 10 тисяч кілометрів квадратних територій та півтори тисячі населених пунктів, тимчасово окупованих ворогом. Було захоплено цілими, готовими до бою понад 400 танків, також понад 400 одиниць БМП, до 200 БТР, величезну кількість боєприпасів та військового майна. Крім того, що найважливіше, було усунуто загрозу противника для Харкова і для нашого угруповання військ у Донецькій області.
Про те, як захоплено, тепло і зі сльозами радости на очах зустрічали українських визволителів місцеві мешканці Слобожанщини, розповіла керівник служби зв’язків з громадськістю 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ капітан Тетяна Заріцька.
— Коли заходили наші хлопці у звільнені села, то люди, зустрічаючи, ставали на коліна, піднімали українські стяги, знаходили навіть квіти. Вони кричали: «Герої!» і «Дякую!». Навіть бувалі військові, які вже пройшли жорстоке горнило війни, в них на очах були сльози, — розповіла вона. — Це надихало наших хлопців іти вперед. Вони розуміли, для чого потрібне все те, що вони роблять. … Це незабутні враження. Це ні з чим не порівняється.
Завершила круглий стіл розповідь сержанта 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ДШВ ЗСУ, який особисто брав участь у наступальних діях Сил оборони України на Харківщині у вересні — жовтні 2022 року. За його словами, російські окупанти були абсолютно деморалізовані й утікали настільки швидко, що українська артилерія не встигала підтягуватись, щоб уразити колони відступаючої ворожої техніки.
— Ми бачили цю трасу, бачили, як відходить техніка, але в нас не було чим її вразити. Ми намагалися дати координати артилерії, але за рахунок того, що прорив був дуже стрімкий, вона іноді навіть просто не встигала підтягуватись, — розповів він.
Приголомшливий успіх Слобожанської наступальної операції у вересні — жовтні 2022 року надихнув українців, вразив світ і змусив російських агресорів укотре переглянути свої завдання в агресії проти України у бік зменшення загарбницьких апетитів. Не маючи змоги продовжувати війну наявними силами, російський диктатор владімір путін був змушений вдатися до вкрай непопулярної в російському суспільстві мобілізації. Це стало черговим вагомим кроком до неминучої поразки російської федерації в агресивній війні проти українського народу та держави Україна.
Фото Дмитра Юрченка
