Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
З розрахунком самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика» окремої бригади морської піхоти зустріч відбулася на Донеччині. На той час хлопці вже близько двох місяців підтримували своїм вогнем просування наших військ. Слід зазначити, що у розрахунку немає жодного військового, хто б мав фахову військову освіту. Усі вони прийшли у військо за мобілізацією і після проходження відповідних навчань потрапили до лав морської піхоти України та стали міцною бойовою родиною.
— У 2000 році я закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з військовою кафедрою та отримав диплом офіцера запасу за напрямком ППО. Після випуску займався підприємницькою діяльністю, а останні півтора року ми разом із напарником-програмістом Сашком (на жаль, нещодавно загинув. — Авт.) розробляли стартап — сервісну платформу для бізнесу. Після призову за мобілізацією у січні цього року я пройшов потужну перепідготовку з урахуванням реалій сьогодення та став артилеристом, — розповідає командир взводу житомирянин Володимир. — Нещодавно ми нарешті отримали від іноземних партнерів цю техніку й вже маємо успішний досвід як ураження ворожих цілей, так і контрбатарейної боротьби.
Дивлячись, як швидко та злагоджено працює розрахунок, навіть на думку не спадає, що ще кілька місяців тому ці люди не мали жодного стосунку до армії та жили своїм цивільним життям.
— Наше завдання тут це підтримка дій піхоти. У сучасній війні без підтримки артилерії піхота не працює. Так само можна сказати й про нас — без піхоти артилерія території не звільнить, — каже Володимир. — Під час підтримки штурмових дій нашої піхоти у районі Урожайного ми випускали по ворогу до 30 снарядів на добу. Нашими цілями здебільшого були ворожі окопи або бліндажі у посадках та околицях селища. Бачили онлайн, як ми знищили склад БК ворога.
Зі слів хлопців, зараз інтенсивність ворожих обстрілів дещо зменшилася. росіяни й досі використовують тактику «роботи по площах», коли ворожа арта гатить по абсолютно пустій ділянці місцевості, з якої наші артилеристи вже давно поїхали. Та розслаблятися не варто. Ворожі БПЛА дуже часто літають у нашому небі й якщо гармата не буде замаскована або розрахунок себе демаскує, то «вітання» не забариться.
— Найголовніше у нашій роботі це взаєморозуміння та швидкість, —підкреслює командир гармати Роман. — За цей час наш розрахунок вже перетворився у справжню бойову родину, в якій ми розуміємо одне одного вже просто з погляду.
І дійсно це не просто слова. На власні очі випала нагода побачити злагоджену та швидку роботу розрахунку з приведення машини до бою, а потім її маскування та пересування артилеристів в укриття.
Спілкуючись під час своєї роботи з такими зібраними та вмотивованими бійцями, добре розумієш, що наша Перемога неминуча.
Фото автора
