У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У Military Media Center відбувся брифінг «Україна створила додатковий інструмент для звільнення полонених — змішані медичні комісії».
Відкриваючи цей захід, керівник Робочої групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов назвав день створення змішаних медичних комісій (ЗМК) насправді визначним, адже цей інструмент дозволить повертати з полону країни-агресора наших важкопоранених і важкохворих.
— Алгоритм роботи таких структур чітко прописаний у Женевських конвенціях. Сьогодні Україна виступає з такою ініціативою для того, щоб пришвидшити й збільшити можливості, в тому числі й міжнародних організацій, захищати права військовополонених, — повідомив Андрій Юсов. — Змішана медична комісія складається з трьох осіб: два лікарі — це представники нейтральних країн, що працюють за поданням Міжнародного Комітету Червоного хреста (МКЧХ), і один — лікар-представник країни, котра утримує військовополоненого. Очільник комісії обирається з-поміж лікарів з нейтральних країн.
Спікер зазначив, що Україна демократична країна, що дотримується міжнародного права, Женевських конвенцій і робила це ще до створення ЗМК.
— В односторонньому порядку Україна передавала важкохворих та важкопоранених російських військовополонених, загарбників, які були в нашому полоні, до росії. Звичайно, ми розраховуємо, що ця ініціатива, яка підтримана та втілюється спільно з міжнародними структурами, буде також розвинена й підтримана державою-агресором, — заявив Юсов.
Керівник Робочої групи Координаційного штабу пригадав слова шойгу, котрий обіцяв забирати своїх військовополонених, і закликав не на словах, а на ділі виявляти таку турботу.
Андрій Юсов назвав складним процесом повернення військовополонених і подякував офісу Президента України, МКЧХ, Міноборони, ГУР МОУ, Міністерству юстиції, офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, СБУ й усій команді Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за втілення цього проєкту в життя.
Представник Координаційного штабу Юрій Таранюк більш детально зупинився на принципах формування та роботі ЗМК. За його словами, до створення ЗМК відповідальність за визначення діагнозів військовополонених, за їхню репатріацію за потреби лежить на національних медичних комісіях.
— Україна повністю виконувала й виконує свої зобов’язання. Так, наприклад, 24 березня 2023 року ми в односторонньому порядку репатріювали п’ять важкопоранених полонених, які підпадали під діагнози Женевських конвенцій. Хочу зазначити, що у відповідь росія також передала на нашу сторону п’ять полонених… Але хочу зауважити, що вони були повністю здорові, що ставить під сумніви роботу медичних комісій росії, — розповів Юрій Таранюк.
Він також повідомив, що країна-агресор передала Україні 12 тіл українських військовополонених, які до того значилися у МКЧХ як поранені, що потребують лікування.
— При цьому жодних повідомлень з боку росії про погіршення стану їхнього здоров’я не надходило. Це знову ж таки ставить під сумнів якість роботи чи навіть наявність там медичних комісій, — зазначив Юрій Таранюк.
За його словами, уже триває процедура погодження українською стороною лікарів-членів ЗМК, визначених МКЧХ. Далі цей склад має погодити рф. Зараз відбувається наповнення персонального складу ЗМК з боку України. Відповідальним за цей процес визначено Міністерство юстиції.
