Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
І це не є чимось новим в історичному контексті. Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив військовий аналітик Петро Черник. Тому треба налаштовуватися на довготривалий марафон, який ми мусимо вигравати.
— Маємо пам’ятати, що боротьба за незалежність забирає менше життів, аніж забирає рабство. Згадаймо початок 20 століття. Ми програли свою державність саме росіянам, а потім вони влаштували нам Голодомор. Якщо ми капітулюємо, але цього ніколи більше не станеться, вони нам обов’язково організують ще один геноцид.
Також Петро Черник зауважив, що мінування росіянами великих територій значно впливає на просування українських підрозділів.
— Міни — це дуже серйозна загроза, на 1 кв. м на цю хвилину припадає до 5 вибухових пристроїв різного класу — від протитанкових до протипіхотних мін. Там номенклатура колосальна. Для розмінування є спеціальні машини, але вони є зручними цілями як для артилерії, так і для протитанкових ракетних комплексів ворога. Як з цим боротись? Якнайбільше та якнайякісніше винищувати артилерію. І з травня місяця ми змінюємо філософію успіху в цій частині. Якщо за півтора року великої війни в місяць знищували до 200 артустановок, то від травня це вже понад 500-600 од. Триває робота з розмінування і ручним способом. І рано чи пізно українські воїни зуміють проробити те, що називається інженерними проходами. Але потрібно усвідомлювати, що це робота для терплячих, яка займе тижні або місяці.
Також військовий аналітик зауважив, що в росіян все більше наростатимуть проблеми із бронетанковою зброєю. Так, до прикладу, у росіян залишився один завод «уралвагон», який виготовляє танки, це максимум — 25 машин на місяць. Будувати велику кількість нових артустановок ворог теж не може через малу кількість верстатів, що висвердлюють стволи. До технологічного занепаду рухається літак Ту-95МС, наймолодший з яких — 1994 року випуску.
— У стратегічному відношенні в них все йде вниз. За винятком ракетного озброєння, тут, на превеликий жаль, росіяни зуміли поставити виробництво на конвеєр у межах до 100 ракет і за принципом «виготовили — застосували» будуть нас тероризувати до кінця цієї війни. Також старого мотлоху на складах у них ще дуже багато. І це все нам доведеться знищити.
