Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
Того дня противник намагався зайти на позиції українських захисників. Артилерія противника гатила без зупину, працював ворожий танк, а російська піхота готувалася до штурму. Однак ворожі штурмовики натрапили на українського снайпера, який вів своє полювання на «асвободітєлєй».
— Вони під’їхали на танку, спішилися та почали готуватися йти на штурм наших окопів. До мене «долітали» уривки команд, що віддавав ворожий командир. Самі ж окупанти були як на долоні, і я міг працювати, — починає розповідь снайпер на псевдо «Лис». — Я не знав, яка ситуація у хлопців на позиції, але точно був впевнений, що зроблю все, щоб ця мерзота туди не потрапила. Знаючи, як ворог чинить з нашими полоненими, як добиває поранених, мій організм мобілізувався, а мозок з шаленою швидкістю аналізував ситуацію. Я почав робити свою справу.
Гул танка та розриви ворожої арти дали можливість українському марксмену влучно та непомітно відпрацювати по ворожій піхоті, яка залягла в готовності до бою.
— Я прицілився — постріл, мінус один. Затих. Знову швидко навівся і знову ціль вражено. Потрібно було змінювати позицію, але щільний вогонь не давав мені цього зробити. Я розумів, що мене ось-ось виявлять, тому мав діяти максимально швидко, — продовжує розповідь хлопець.
Десантник каже, що після того, як він знищив десяту ціль, по ньому почав працювати ворожий міномет.
— Розриви були дуже близько. Мене засипало землею, гілками та камінням. Я відчув, як запекло у спині. Проте, перш ніж перед очима настала темрява, я встиг зробити ще три постріли. Як потім вже з’ясувалося, вони теж були влучні, — посміхається Лис.
Під час того бою десантник зазнав важких осколкових поранень, але перед тим як втратити свідомість, зумів знищити трьох окупантів. Загалом тоді він демілітаризував тринадцять рашистів.
— Після поранення я пролежав на своїй позиції приблизно шість годин. Вже не пам’ятаю, як мене знайшли та евакуювали, але вдячний нашим медикам за вчасну і кваліфіковану допомогу, — говорить снайпер.
Нині «Лис» проходить лікування у військовому медичному закладі. Після одужання планує повернутися у свій рідний підрозділ.
— Нехай знають, що я скоро повернуся в стрій і буду продовжувати знищувати російську нечисть, яка залишилася на нашій землі. Я мрію, щоб усі українські діти жили у вільній, безпечній країні!
Джерело: служба зв’язків з громадськістю 25-ї окремої повітряної Січеславської бригади
