Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Населення найскрєпнішої країни світу потихеньку почало підозрювати, що далеко не все «йде за планом», як про те щодня з телевізора запевняє оточення бункерного діда та віщають кремлівські пропагандисти. За час так званої сво з горезвісними денацифікацією та демілітаризацією путінізм став хитрішим, нахабнішим та витонченішим. Він готовий на ще одну хвилю «часткової (а можливо, уже не часткової) мобілізації», зачинити кордони, запустити цифрові реєстри, відімкнути інтернет і вкотре перетрусити буцегарні.
Ну й, звичайно, посилюється та поширюється реклама контрактної служби, від якої рекламних агентів хилить у сон.
У нижньогородщині рекламу розповсюджують навіть у дитячих садочках та, що дуже символічно, в похоронному бюро. «Пора, ти нужен родінє!» — закликає наочна агітація на стіні «спеціалізованого унітарного підприємства». І такий креатив цілком зрозумілий — ті, хто «нужен родінє», часто-густо повертаються до своїх домівок у домовинах.
В адміністрації міста тольятті теж вирішили не нехтувати креативними підходами до справи поповнення армії окупантів. Там доручили управителям компаній доправити до влади міста списки боржників за комунальні послуги. Як зазначається в листі, «з метою інформування громадян щодо питання доукомплектування зс рф військовослужбовцями за контрактом». З кожним боржником мають провести «довірчу» бесіду й запропонувати контракт з армією замість списання боргів. Воістину — помри за газ, якщо він є, за іржаві труби, вбиральню на вулиці та вічне правління бункерного діда.
Весь цей креатив відбувається на тлі нових «ініціатив» держдуми країни-агресора. Ватажок так званого комітету з оборони генерал картаполов пообіцяв, що восени буде внесено закон, який передбачатиме кримінальне покарання за ухилення від мобілізації. А то за ухилення від призову є, а від мобілізації можна бігати безкарно — це непорядок.
Генерал ще не знає, коли саме закон буде ухвалено, але позитивний вердикт від мішустинського уряду вже отримано. Так що незабаром у росіянських рабів буде вибір: до 5 років тюрми або участь в «сво» до могильного горбочка. Не дивно, що після таких «ініціатив» серед росіян зросла кількість туристів до Монголії та тих, хто намагається дістати киргизький паспорт і купити в дружній країні нерухомість.
Але це не стосується мешканців москви та петербурга. Як з’ясував інформаційний ресурс «Немосква», жити, вбивати та вмирати набагато вигідніше, якщо ти живеш у москві та пітері. На підставі відкритих джерел співробітники «Немоскви» проаналізували, де за участь у війні в Україні платять найбільше. Беззаперечним лідером стало рідне місто бункерного правителя санкт-петербург. Там однакову одноразову виплату отримують і контрактники, і мобілізовані, і так звані добровольці — 500 тисяч «дерев’яних». Таких преференцій для всіх категорій потенційного гарматного м’яса немає навіть у москві та області.
Мобілізованим найбільше перепадає в чукотському, ямало-ненецькому і ненецькому автономних округах та на сахаліні. Там платять по 300 тисяч.
Натомість є на росії регіони, де контрактники й мобілізовані отримують так звані підйомні вшестеро менші, ніж у регіонах-лідерах. Як кажуть, мухи — окремо, креветки — окремо. Це стосується чувашії, марій ел, удмуртії, івановської, костромської та інших областей.
«Немосква» також підкреслює, що коефіцієнт смертності в загарбницькій війні в Україні найменшим є для мешканців столиці. Шанси вижити або не потрапити на війну в москвичів і жителів пітєра значно вищі, ніж, наприклад, у мешканців бурятії, туви або північної осетії.
Проте якщо мешканцю забайкалля пощастило, наприклад, повернутися додому не в цинковій труні, хоча й без ноги, то не факт, що його не приб’ють земляки. Це довела в забайкальському селі нерчинський завод група невідомих молодиків. Православні патріоти від «руского міра» з насолодою відлупцювали вагнерівця — учасника війни проти України. Повідомлення про це спочатку з’явилися в соцмережах, а пізніше їх підтвердив губернатор регіону, зазначивши, що потерпілий — інвалід, який втратив у боях ногу. Його намагався захистити колега — теж безногий, але безрезультатно.
Якщо «завзятих ненависників» учасників «сво» посадять до буцегарні, то їм світить пряма дорога на війну. Нова хвиля відбору арештантів уже шириться просторами скрєпної країни.
Інша річ, що з ними ділити окопи не дуже бажають контрактники армії тувинського оленяра. Нещодавно в соцмережі виклали скаргу окупанти зі 126-ї бригади берегової оборони чф. Вони поскаржились, що на Херсонському напрямку їх відправляють на передову в загоні із зеками зі «шторму-z» як покарання. «Це означає, що людей там не вистачає, вони закінчуються», — роблять висновок загарбники й закликають, щоб їх «хто-небудь почув». Явно мертве звернення, тому що злочинці, які їх послали на злочинну війну, ніколи цінувати їхнє життя не будуть. Як і не нададуть значення їхньому зверненню.
Хай поки тішаться, що в них не відібрали телефони, на які вони пишуть ці звернення. І не потрапили на службу у військову частину до надто суворого начальника штабу, який своїм наказом велів вилучити в особового складу мобільні телефони з «розширеними мультимедійними можливостями», крім водіїв і тих, хто на «нулі». А далі дослівно:
Ось на цьому витягу з «наказу» поки що все на сьогодні про велич росармії.
Фото з відкритих джерел
