Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
З початком широкомасштабного вторгнення до звичної діяльності Харківської правозахисної організації з правової допомоги додалися нові завдання — психологічна та матеріальна допомога постраждалим від збройного нападу російської федерації на Україну, а також колосальна інформаційна робота зі збору, фіксації та оприлюднення свідчень про російську агресію. Вони стали не менш важливими, ніж правозахисна робота юристів і фіксація злочинів російських окупантів з метою притягнення їх до відповідальності.
Про це у другій частині великого інтерв’ю кореспондентові АрміяInform розповів директор Харківської правозахисної групи голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, учасник дисидентського руху 1970–1980-х років Євген Захаров.
Постраждалі гостро потребують допомоги психологів
— Усім відомі назви міст Київщини, які найбільше постраждали від російської агресії. Які населені пункти Харківської області слід долучити до них насамперед?
— Перш за все це Балаклія, Ізюм, Куп’янськ. Однак поблизу них і в інших частинах Харківщини, які перебували під окупацією або в районі інтенсивних бойових дій, так само будь-яке село, яке не візьми, дуже постраждало. У багатьох із них не лишилось жодного вцілілого будинку. Усі, хто мав змогу звідти виїхати, уже це зробили, лишились тільки літні люди, кому немає куди їхати, які не хочуть їхати й живуть у своїх домівках, часто навіть напівзруйнованих. Вони потребують психологічної та матеріальної допомоги, і ми таку допомогу їм надаємо.
Харківська правозахисна група відкрила центри надання психологічних послуг у Харкові, Києві, Львові. У цих трьох містах у нас працюють психологи, і маю сказати, що запит на цю роботу на сьогодні дуже великий, особливо у Харкові. По Харківській області в нас регулярно виїжджають до постраждалих населених пунктів три групи фахівців.
Спілкування з психологом — спосіб полегшити тягар пережитого
— Наскільки охоче ті, хто має травматичний досвід та потребує психологічної допомоги, ідуть на контакт із правозахисниками, з психологами та розповідають про те, що з ними відбувалося?
— Все дуже індивідуально. Дехто взагалі не хоче згадувати, бо це болісно. Особливо це стосується людей, які стали жертвами сексуального насильства. Вони хочуть, щоб те, що з ними відбулося, залишалося в таємниці. Їх можна зрозуміти, однак з другого боку, необхідно знайти й покарати злочинців. Тому є певні методи, як убезпечити людей від подальшого травмування. Наприклад, їх не згадують у кримінальних провадженнях під власними іменами.
Однак є також значна кількість людей, готових говорити відкрито, тих, хто вважає що їхні свідчення важливі для притягнення злочинців до відповідальності. Наприклад, для тих, хто пережив бомбардування, був змушений виїхати, стати переселенцями, спілкування з психологами, правозахисниками, журналістами є можливістю виговоритися, засобом полегшити тягар пережитого. Часто, говорячи про своє горе на камеру, вони починають плакати — і жінки, і чоловіки. І після цього приходить полегшення, бо всім тим, що вони тримали в собі, вдалося поділитися ще з кимось, хто взяв на себе частку їхнього горя та страждання.
Матеріальну допомогу від ХПГ отримали 230 родин
— Важливою є також матеріальна підтримка мешканців населених пунктів, постраждалих від окупації та бойових дій…
— Так, окрім того, ми надаємо також благодійну допомогу. За одним із проєктів ми отримали фінансування від Данського інституту проти катувань DIGNITY, назва якого перекладається з англійської як «честь» або «гідність». Цей наш донор погодився з тим, що необхідно надавати матеріальну допомогу потерпілим, і виділив на це певну суму. Ми її доволі швидко витратили й відзвітували. Представники DIGNITY ознайомились зі звітом і виділили більшу суму, завдяки чому ми змогли допомогти більшій кількості потерпілих. На сьогодні суму в 3000 гривень уже отримали близько 630 людей.
Крім того, частину своєї Нобелівської премії миру 2022 року Харківський правозахисній групі передало Міжнародне товариство «Меморіал». Половину вони передали нам, половину лишили для допомоги російським політв’язням. Ці кошти ми на початку лютого 2023 року отримали на наш рахунок і використовуємо для допомоги родинам, в яких є загиблі цивільні. На сьогодні таку підтримку від Харківської правозахисної групи вже отримали 230 родин.
Також ми стали операторами міжнародної програми «Повернемо тепло і світло Україні». В її межах на акумульовані в Польщі кошти закуповують та постачають до постраждалих громад, де відсутнє газо- та електропостачання, генератори, пічки-буржуйки, газові пічки, зарядні станції тощо. Це було критично важливим під час опалювального сезону 2022-2023 років і лишається актуальним і зараз із наближенням нової зими. Ми в Харкові вже прийняли 8 великих фур таких вантажів і надали допомогу більше ніж 1500 людям, окремим домогосподарствам. Це допомогло їм перезимувати.
Окремо варто згадати про допомогу медичним установам у Куп’янську, Ізюмі, Балаклії та інших населених пунктах. Туди ми передавали більш потужні генератори та зарядні станції, ніж ті, яких достатньо для приватних домогосподарств.
Інформацію про воєнні злочини російських окупантів правозахисники поширюють у семи мовних версіях
— Ще однією стороною діяльності Харківської правозахисної групи стало інформування про війну росії проти України, про воєнні злочини російських окупантів. Що зроблено у цій сфері?
— Інформування суспільства завжди було важливим складником діяльності ХПГ, однак широкомасштабне вторгнення посилило увагу до цієї сторони нашої діяльності. Це спричинене потребою розповісти Україні та світу про російську агресію, про воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Тому від самого початку на сайті ХПГ ми публікували інформацію українською й англійською мовами, а потім поступово зробили окремий сайт про воєнні злочини ініціативи «Трибунал для путіна». Інформація на ньому публікується у семи мовних версіях: українською, англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською та російською мовами.
Важливо зазначити, що цей сайт містить багато узагальненої інформації — статистику з нашої бази даних про кількість і характер скоєних злочинів. А також, звичайно, статті та відеоролики про воєнні злочини. Найбільше ми пишемо, звичайно, про Харківську область, де традиційно працюємо найінтенсивніше, однак не оминаємо увагою також інші регіони України.
Проєкт «Голоси війни» — свідчення про воєнні злочини російських окупантів
— На сайті Харківської правозахисної групи є розділ проєкту «Голоси війни». Розкажіть, будь ласка, про нього.
— Цей проєкт започаткований ХПГ для того, щоб постраждалі від війни, від бойових дій, від воєнних злочинів російських окупантів могли розповісти світу свої історії. Всюди, де перебувають жертви або свідки подій, — на Харківщині, у Київській області, у Львівській тощо — ми записуємо з ними відеоінтерв’ю. На сьогодні їх уже понад 300.
Спочатку переважну увагу проєкту привертали мешканці Маріуполя, яким вдалося вирватись із розбомбленого й захопленого російськими окупантами міста. Зробити це змогли близько 75 тисяч маріупольців, переважно в період з 13 до 30 березня 2022 року. Тоді окупанти ще випускали місцевих мешканців на підконтрольну Україні територію. Взяти інтерв’ю у цих людей, яким пощастило врятуватися, було критично важливо, бо жодної іншої інформації про те, що відбувається в місті, не було. Містяни не мали доступу до електрики, газу, тепла, їжі й навіть води. Вони не мали змоги отримати інформацію про те, що відбувається у країні чи бодай у сусідніх районах міста, сконтактувати з родичами.
Презентація книги «Голоси війни. Маріуполь» у Харкові (15 червня 2023 року)
«Голоси війни» Маріуполя звучать мовами народів світу
— Наскільки цінною виявилась зібрана про Маріуполь під окупацією інформація?
— У підсумку нам вдалося зібрати доволі значний масив інформації про те, що відбувалось у Маріуполі. Для цього було створено спеціальну «Маріупольську групу», до якої ввійшли як представники Харківської правозахисної організації, так і мешканці міста. Вони дуже інтенсивно та плідно працювали, зібрали величезний масив даних. Це дозволило з’ясувати обставини окупації, встановити дуже багато фактів. У підсумку зараз ми навіть видали книгу «Голоси війни. Маріуполь», до якої увійшло 24 інтерв’ю з маріупольцями, які пережили окупацію. Книга містить QR-коди, перейшовши за якими, можна переглянути відеоінтерв’ю, розміщені на Youtube-каналі Харківської правозахисної групи.
Ці відео цікаві й важливі для світу, їх перекладають іншими мовами, причому, крім тих, які я вже назвав, також ще на польську та чеську мови. І це дуже важливо, що світ із перших уст дізнається про ті злочини, які скоювали російські окупанти в Україні. Відео на нашому каналі набирають доволі значну кількість переглядів, що свідчить як про важливість теми, так і про інтерес до неї з боку глядачів.
«Голоси війни» — це також голоси тих, хто рятує, допомагає, захищає
— «Голоси війни. Маріуполь» представлено як першу збірку проєкту, тож будуть інші?
— Обов’язково, причому продовження будуть різнобічними. Останнім часом ми вирішили розширити тематику, бо вважаємо, що «Голоси війни» мають бути не тільки голосами постраждалих, голосами жертв. Це повинні бути також голоси тих, хто рятує, допомагає, захищає. Тому ми записали два інтерв’ю з психологами, з якими працюємо вже триваліший час. Це київська психологиня Наталія Поцелуєва, яка багато працює з жертвами сексуального насильства, та супервізор психологів білоруська психологиня Олена Грибанова — дуже сильний кризовий психолог, яка володіє великою кількістю практик допомоги людям із травмованою психікою та вчить цього колег.
Також ми записали інтерв’ю з відомою російською журналісткою Вікторією Івлєвою, яка заявила, що ніколи б не стала захищати росію, та кінологом Сергієм Небогою, який займався тим, що їздив і рятував собак на окупації. Він зняв про це фільм «Війна на чотирьох лапах», а ми зробили з ним інтерв’ю, частково використавши його відео. У підсумку вийшов дуже цікавий продукт, який дивляться на всіх мовах у багатьох країнах.
Завдяки цим проєктам голоси, що доносять світові правду про російську агресію проти України, звучать дедалі потужніше й вони мусять лунати ще голосніше.
У завершальній частині інтерв’ю з Євгеном Захаровим читайте незабаром про те, чи можна кваліфікувати воєнні злочини російських окупантів в Україні як геноцид і чи вдасться притягнути до відповідальності не лише рядових російських воєнних злочинців та їхніх посіпак з-поміж колаборантів, але також вище військово-політичне керівництво російської федерації.
