Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Фіксація воєнних злочинів російських окупантів, юридична підготовка документів для притягнення винних до відповідальності, правова допомога українцям, які постраждали внаслідок російської агресії проти України опинились у фокусі уваги правозахисників, починаючи уже від 2014 року. Однією з найвідоміших та найавторитетніших правозахисних організацій, яка працює над цими питаннями, є Харківська правозахисна група.
Довідково. Харківська правозахисна група (ХПГ) бере витоки з дисидентського руху 1970–1980-х років. Вона відома з 1988-го як правозахисна група харківського «Меморіалу». Місія ХПГ — захищати права людини та основні свободи від посягань з боку держави, а також допомагати державі в утвердженні та захисті цих прав і свобод. Незважаючи на прив’язку до Харкова у назві, робота Харківської правозахисної групи поширюється на всю Україну.
Про діяльність Харківської правозахисної групи кореспонденту АрміяInform розповів директор ХПГ, голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, учасник дисидентського руху 1970–1980-х років Євген Захаров.
— Почнімо нашу розмову про нинішню діяльність Харківської правозахисної групи з подій, які передували широкомасштабному вторгненню рф, — з початків відкритої агресії росії проти України 2014 року. Чи опинилась проблематика, пов’язана з російською агресією, у фокусі Харківської правозахисної групи вже тоді, чи це сталось уже від кінця лютого 2022 року?
— Питання, пов’язані з агресією росії проти України ми були змушені включити до порядку денного своєї роботи вже 2014 року. Одним із напрямків стала допомога внутрішнім переселенцям, другим — документування воєнних злочинів росіян та бойовиків «лнр» та «днр». Тоді ХПГ зробила базу даних, яка включала 16 800 цивільних жертв тієї стадії війни. До неї входили поранені, катовані, незаконно ув’язнені цивільні, а також ті, хто зник безвісти.
Крім того, ми документували руйнування і пошкодження житлових будинків та інших споруд. Всього до бази було занесено 22 тисячі таких об’єктів. Тобто вже від 2014 року Харківська правозахисна група вела масштабну серйозну роботу в контексті російської агресії проти України. Я можу сказати, що ми фактично написали поіменний список усіх загиблих цивільних, які тоді були. Це приблизно три з половиною тисячі людей, і щодо кожного ми знали прізвище, точну дату, місце, обставини загибелі.
На підставі зібраної інформації ми підготували три подання до Міжнародного кримінального суду.
База даних Харківської правозахисної групи містить
інформацію про 46 тисяч злочинів російських окупантів
— А як вплинув на роботу Харківської правозахисної групи початок широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року?
— Від першого ж дня нападу, від початку великої війни, як ми її називаємо, масштаб злочинів зріс не просто в рази, а на порядки. І вони, зрозуміло, не були вже локалізовані на тимчасово окупованих Донбасі чи в Криму, а відбувались на всій території України. Ми відразу зрозуміли, що нам треба фіксувати це все, бо йде величезна російська навала, внаслідок якої відбувається надзвичайно велика кількість злочинів. Якщо зразу їх не зафіксувати, то інформацію може бути втрачено і потім неможливо буде притягнути до відповідальності тих, хто ці злочини скоїв, і відшкодувати шкоду, завдану потерпілим від цих злочинів.
Вже з перших днів березня, оговтавшись від шоку перших кількох діб війни, Харківська правозахисна група поновила і почала масштабувати свою діяльність відповідно до викликів широкомасштабного вторгнення. Для цього ми взяли за основу форму нашої бази даних, створеної на попередній стадії війни, і почали наповнювати її новою інформацією. Майже одразу до нас приєднались колеги, виникла ініціатива так званого Трибуналу для путіна, яка об’єднала більш ніж 20 організацій. Це, насамперед, Українська Гельсінська спілка з прав людини з її приймальнями і членами, Центр громадянських свобод та інші.
Завдяки налагодженню співпраці ми охопили всю Україну, поділили її на регіони. В кожній частині країни в межах ініціативи почала діяти громадська правозахисна організація, яка вже давно там працює і знає особливості свого регіону. Вони документували злочини за нашою методикою з тим, щоб внести ці дані до нашої бази. Документаторів ми навчали методиці фіксації, перевіряли коректність внесення інформації до бази даних, щоб не було помилок. На сьогодні в цій базі близько 46 тисяч інцидентів, тобто вона дуже велика. Переважна більшість зафіксованих злочинів — це втрата майна, насамперед житла, автівок. Це приблизно 80%.
Ресурсів для розслідування таких злочинів, як руйнування житла і псування житла, у правоохоронних органів просто наразі немає
— То можна сказати, що Харківська правозахисна група, яка мала значний досвід, виступила певним зразком для наслідування для інших правозахисних організацій, які запозичили її досвід?
— Можна сказати, що так, ми фактично показали, як саме слід працювати, як потрібно фіксувати злочини, як надавати правову та психологічну допомогу постраждалим. Дуже важливою стала єдність різних дій відносно одних і тих же подій злочинів. Я маю на увазі алгоритм, за яким необхідно діяти з метою фіксації. По-перше, слід зібрати інформацію як з відкритих джерел, так і через прямі комунікації зі свідками та постраждалими. По-друге, потрібно правильно внести цю інформацію до бази даних. По-третє, в інтересах потерпілих написати заяви до правоохоронних органів про злочин, щоб вони були зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
Отримання витягу з ЄРДР дозволяє зафіксувати статус людини, яка визнається потерпілою. Це необхідно для того, щоб у майбутньому цій людині виплатити відшкодування за шкоду, яку завдано цим злочином. Ми вже написали більш ніж 2800 таких заяв від моменту широкомасштабного вторгнення. Однак, можу сказати, що ресурсів для розслідування просто зараз таких злочинів, як руйнування житла і псування житла, у правоохоронних органів немає — вони неймовірно перевантажені. І я впевнений, що жодна правоохоронна система світу не впоралася б із такою навалою злочинів, це просто неможливо.
Серед осіб, яких незаконно затримували росіяни,
практично немає тих, кого б не катували
— Це обумовлює певні пріоритети в роботі як правоохоронців, так і правозахисників?
— Так, є певні пріоритети у правоохоронних органів, які злочини треба розслідувати в першу чергу. Вони, до речі, повністю збігаються з пріоритетами правозахисників. Йдеться насамперед про вбитих чи поранених цивільних, які зазнали поранень внаслідок бомбардувань або внаслідок застосування стрілецької зброї чи підриву на мінах, розтяжках, вибухонебезпечних предметах.
Далі йдеться про тих, хто перебував у полоні та зазнав катувань. За нашими даними, серед осіб, яких незаконно затримували росіяни, практично немає тих, кого б не катували. Бо катували всіх, незалежно від віку, статі… Навіть дітей катували! Я маю на увазі підлітків, хлопців та дівчат 15–16 років.
Також першочерговим є розслідування злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством щодо потерпілих. І четверта група, яка насамперед перебуває у фокусі уваги — це зниклі безвісти. Тобто це люди, яких просто викрали з місця їхнього перебування. Таких людей дуже багато, у нашій базі даних зафіксовано близько 4100 випадків. І це, наголошую, лише верхівка айсберга, насправді їх набагато більше.
Близько 10 тисяч
незаконно позбавлених волі російськими окупантами цивільних людей
не мають жодного юридичного статусу
— А чи відома приблизна кількість цивільних осіб, яких окупанти незаконно затримали і позбавили волі? Яким є їхній статус?
— У нашій базі зафіксовано близько п’яти тисяч таких людей, але справжнє число, мабуть, є удвічі більшим і може сягати 10 тисяч. Як правило, вони опинялися в неофіційних місцях позбавлення волі в тих регіонах на окупованій території, де їх викрадали. Потім багатьох із них перевозили в інше місце, часто в росію. Нині більша частина їх перебуває на території російської федерації, а також на тимчасово окупованих територіях України — у терористичних «лнр» та «днр», у Криму.
Статус незаконно позбавлених волі цивільних — це окрема велика проблема. На відміну від військовослужбовців, вони, по суті, не мають жодного статусу. Окупанти намагаються приписати їх до військовослужбовців, але це абсолютно неправильно, вони ніякої участі у воєнних діях не брали. Внаслідок цього такі незаконно ув’язнені цивільні просто перебувають під вартою без жодних обвинувачень, жодного розслідування. Це значно гірше, ніж статус військовополонених, яких все ж поступово обмінюють.
Незаконно позбавлених волі цивільних утримують без злочину, без обвинувачення, без жодних слідчих дій, і вони сидять в ув’язненні місяцями, дехто вже понад 15 місяців. Наприклад, є випадок українського студента Микити Шкрябіна, якого з дому забрали російські окупанти й утримують в росії без жодних підстав. Ба більше, російський суд визнав відсутність звинувачень, відсутність слідчих дій, тому він немає в російській федерації жодного офіційного правового статусу. Через це в нього немає доступу до адвоката, до захисту.
Відомо про близько 200 випадків,
коли незаконно позбавленим волі цивільним
вдалося визволитись
— Звідки юристи Харківської правозахисної групи отримують інформацію про незаконно ув’язнених, про їхню кількість та те, що з ними відбувається в полоні?
— З розповідей тих, кому пощастило звільнитися. Таких випадків нам відомо близько 200. Це ті справи, в яких наші адвокати є представниками потерпілих в органах розслідування. Це Служба безпеки України та обласні слідчі управління в Києві, у Харкові, у Київській та Харківській областях. Є також справи в Чернігівській, Сумській, Донецькій, Луганській, Запорізькій областях — практично всюди. Але насамперед це саме Київська та Харківська області.
Продовжуючи говорити про статус незаконно позбавлених волі цивільних осіб, слід говорити про такий злочин, як насильницьке зникнення. У багатьох випадках ми не знаємо, де перебувають наші цивільні ув’язнені, в яких умовах їх тримають. Наразі Харківська правозахисна група веде близько 200 справ щодо цивільних та військових полонених, і лише у п’яти випадках нам достеменно офіційно відомо, де ці люди перебувають. Ще у 48 випадках ми знаємо про місцеперебування позбавлених волі неофіційно.
Правозахисники тісно співпрацюють із правоохоронцями
— Тобто ХПГ співпрацює щодо викриття цих злочинів з правоохоронними органами? Як саме це відбувається?
— Так, це спільна праця зі слідчими органами СБУ та з прокуратурами. У кожній обласній прокуратурі є управління з розслідування воєнних злочинів, ми з ними тісно співпрацюємо, проводячи разом слідчі дії. Це дуже важливо, тому що людей для цієї роботи катастрофічно не вистачає.
По-перше, ми знаходимо потерпілих людей. Для цього проводяться прийоми місцевих мешканців під час виїздів до населених пунктів Харківської або Київської областей. На Київщині це, насамперед, Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Мощун, Ворзель. Під час виїздів ми знаходимо постраждалих, про злочини щодо яких ще не були відкриті кримінальні провадження, і подаємо відповідні заяви до правоохоронних органів. Якщо ж такі заяви вже були подані, але немає просування, то ми намагаємось шукати свідків, зводити свідків та слідчих разом.
Наші адвокати беруть участь в опитуванні потерпілих та свідків. Крім того, доводиться брати участь у таких слідчих діях, як розпізнавання тіл та розпізнавання обвинувачених.
У Харківській області правозахисники
встановили особи дев’ятьох російських катів
— Якими є результати роботи юристів Харківської правозахисної групи щодо цього?
— За рахунок опитувань слідків ми знаходили таку інформацію, як псевдоніми росіян, які катували людей. Передавали це слідчим, вони порівнювали ці псевдоніми з уже відомими слідству іменами чи позивними. Таким способом у Харківській області ми виявили дев’ять катів та процесуально встановили їхні імена. Завдяки цьому вони стали обвинуваченими у кримінальному провадженні.
— Це колосальний обсяг роботи. Наскільки великою є кількість юристів Харківської правозахисної групи?
— Всю цю роботу здійснюють усі наші адвокати. Також ми запрошуємо адвокатів, які не працюють в нашій організації постійно, однак мають можливість долучитися до нашої діяльності, допомогти. Нині в ХПГ постійно працюють понад 20 адвокатів. Насамперед це Харків та Київ, але не лише — це також Херсон, Кропивницький, Ужгород… Широка географія.
Від вересня минулого року, реагуючи на виклики широкомасштабного нападу російської федерації, Харківська правозахисна група збільшилась утричі. Це необхідно не лише тому, що колосально зросла кількість людей, які потребують юридичної допомоги. ХПГ взяла на себе і функції з надання психологічної та матеріальної допомоги, які також є вкрай важливими для постраждалих.
Про ці сфери діяльності Харківської правозахисної групи читайте незабаром у другій частині інтерв’ю.
Фото Віктора Дехтяра
