Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Ви так чекали на своїх близьких, і ось вони повертаються із району бойових дій.
Ви міцно обіймаєте батька, брата чи сестру, вашу кохану людину, яка ще вчора ночувала в окопі під обстрілами. Чи думали ви, що скажете в цей момент? Про що запитаєте вдома? Як будете слухати численні історії або ж довгу тишу?
Пам’ятайте, що тепер ваші рідні, колеги чи друзі мають особливий досвід, часом болісний і моторошний. А фізіологічний стан, у якому вони перебували, відрізнявся від того, в якому ми звикли жити щодня. Фактично людина тривалий час була на межі життя і смерті, а це вплинуло на її свідомість і на те, яким вона бачить світ довкола. Знадобиться певний час, аби минули надмірне збудження, тривожність та підсвідоме очікування небезпеки.
Нехай поради психологинь Тетяни Сіренко та Наталії Зарецької допоможуть вам дібрати правильні слова і стати опорою в адаптації близької людини.
Насамперед подбайте про почуття безпеки довкола людини. Адже психіці потрібно більше часу, ніж тілу, щоб повернутись до звичного життя.
Не створюйте додаткових провокацій, не робіть сюрпризів.
Не ставте тригерних запитань на кшталт: «Що ти відчував, коли вбивав?».
Пам’ятайте: сум, туга, лють, агресія, які можуть прориватися назовні вдома, адресовані не вам. Так проявляються не до кінця пережита ненависть до ворога, тривалий стрес і втома.
У такому разі згадуйте три головні правила спілкування:
не жаліти, поважати, підтримувати.
Найболючіші запитання для захисників та захисниць:
«навіщо ти туди поїхав/ла?»,
«ми тебе туди не посилали».
Не варто говорити такого ні вголос, ні подумки, адже іноді ми «мовчимо» дуже виразно.
Якщо ви не можете змиритися з тим, що близька людина на війні, або вам важко підібрати правильні слова для спілкування, зверніться до психолога. Фахівець допоможе розібратися, звідки береться внутрішня незгода, та підкаже, як не зробити боляче.
Матеріал підготовлений у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, яка впроваджується в Україні за ініціативою першої леді Олени Зеленської.
Програма «Ти як?» реалізується за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація Пакт. Сприяння у виготовленні та поширенні інформаційно-просвітницьких матеріалів надали Міжнародна організація з міграції (IOM Ukraine), рекламний холдинг Megapolis, благодійний фонд BGV.
Підготувала Леся Медведенко
