Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Увага! Повітряна тривога! Від в’їдливого звуку сирени не сховатися. Навіть дорослі здригаються першої секунди, хоча й знають, що це, нічого не вдієш — цю мить треба пережити, а далі вирішувати, як діяти.
Натомість для дітей все набагато складніше — вони відчувають страх, розгубленість, тривогу, бажання сховатися і особливо потребують уваги дорослих. Про те, як захистити дитину від цих емоцій, розповіла у прямому ефірі на сторінці ГО Безбар’єрність та Координаційний центр КМУ / Mental Health UA педіатр Юлія Крушельницька.
— Нині до мене часто звертаються люди, які евакуювалися. І кожен четвертий-п’ятий із проблемою дитячого страху. Родини приїжджають із зон активних бойових дій. Відповідно діти бояться шуму, вибухів, сирен. Знаю випадок, коли дитина ховалася під ліжко, щойно вмикалася повітряна тривога. І батьки не знали, як вчинити. Вихід знайшовся у формуванні навички заміни, — зазначила лікарка.
Як працює навичка заміни?
Вона має заблокувати той самий шлях «під ліжко», чим би воно у кожній окремій реальності не було.
Попросіть дитину підбігти до вас та міцно обійняти, щойно вона почує сирену. Так тривожність замінюється теплом і ніжністю. А далі запропонуйте те, що саме для вашого малюка є особливим.
Наприклад, улюблений мультик зі сміливим героєм. Книга, сторінки якої розглядали, коли дитина була ще немовлям. Плюшевий зайчик, якого так приємно пригортати до себе. І так раз за разом.
— Спочатку було складно. Але коли за півтора тижня повітряна тривога застала родину на вулиці — все змінилося. Дитина обійняла маму та сказала, що час збиратися за книжкою. І пішла вже без страху. Навичка заміни спрацювала дуже класно, — пояснила Юлія Крушельницька.
Водночас не менш важливо, щоб і батьки вміли зберігати спокій. Діти неймовірно емпатичні, вони вбирають наші емоції та поводяться так само. І якщо в родині напружена психологічна обстановка, то це насамперед позначається на малечі.
У момент, коли дитина відчуває страх, необхідно говорити з нею, щоб вона висловила свої страхи, розповіла, що відчуває, щоб не накопичувала в собі ці відчуття і не закривалася ще більше.
Цикл ефірів з фахівцями на Facebook-сторінці ГО «Безбар’єрність» та Координаційного центру з психічного здоров’я при КМУ відбувається в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Більше про підтримку себе та людей поруч — на https://bf.in.ua/turbota
Підготувала Леся Медведенко
