Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У неділю в петербурзі, у Костянтинівському палаці, розпочалися балачки бункерного діда всія рф та авторитарного вождя білорусі, які триватимуть і сьогодні. Диктатори країн вперше зустрічаються після заколоту ПВК «вагнер», під час якого лукашенко вів переговори із засновником ПВК пригожиним і, як стверджується, переконав його передислокуватися до білорусі
Цій здибанці «без краваток» передувало збіговисько так званої ради безпеки країни-агресора, які відбуваються регулярно по п’ятницях. Як правило, трансляції початку цих посиденьок бувають короткими та протокольними, але не цього разу.
Після виступу головного зовнішнього розвідника наришкіна, який доповів про настрій «польського керівництва» «вести контроль на західних територіях України, західних областях шляхом розміщення там своїх військ», «головний історик кремля» розвинув тему в його улюбленій останнім часом історичній перспективі.
Про що ж бубнявив холуям бункерний?
Розпочав з того, що нібито Захід «розчарований» ходом контрнаступу ЗСУ, вкачування «колосальних ресурсів» не допомагає, західне озброєння не краще (!) за російське, втрати ЗСУ — «десятки тисяч людей».
Далі путінська локшина рівномірно розподілялася по вухах всіх холуїв. На примітивну думку кремлівського терориста, у Європі починають розуміти, що конфлікт — це «глухий кут, порожня, нескінченна трата грошей і сил» на користь «заокеанського глобального гегемона, якому вигідне ослаблення Європи». Проте, переконаний бункерний, правлячі кола США розпалюють війну, використовуючи при цьому «амбіції лідерів деяких східноєвропейських держав».
Не обійшлося й без «сенсації» від доповідача. Виявляється, Польсько-литовсько-українське з’єднання буде використано для окупації Західної України. Отакої! Не більше й не менше. «Адже перспектива очевидна — якщо польські частини увійдуть, наприклад, до Львова чи на інші території України, то вони там і залишаться. Причому залишаться назавжди», — розмірковував кремлівський фантазер.
Хворий на всю голову заявив, що «київський режим» готовий торгувати своєю землею, а Польща — сформувати коаліцію під «натовською парасолькою» і прямо втрутитися в конфлікт, «щоб потім відірвати собі шматок пожирніше, повернути собі, як вони вважають, свої історичні території — сьогоднішню Західну Україну».
Насамкінець «історик кремля» підкреслив, що завдяки срср та сталіну Польща отримала землі Німеччини на заході. «Наші друзі у Варшаві забули про це. Ми нагадаємо», — кончив бункерний.
Саме після цих слів й був викликаний на килим у Польщі посол рф.
І ось після п’ятничного збіговиська підтримати «колегу» і «побазарити» на насущні теми до петербурга прибув картопляний цар.
На відео, яке гуляє соцмережами, з початку балачок лукашенко каже: «Нас почали напружувати вагнерівці. «Хочеться на Захід. Дозвольте нам», — кажуть. Я їх питаю: «Вам навіщо на Захід?» А вони: «Ну, сходити на екскурсію до Варшави, до Жешува». І далі григорич пояснює колезі, що нібито у польському місті Жешуві розташований аеродром, на який прибуває військова техніка та озброєння, що постачається Україні країнами Заходу.
Далі, за словами білоруського диктатора, за домовленістю з кремлівським вождем він «тримає» найманців ПВК «вагнер» у центрі країни і не передислокує їх до західних кордонів, «бо у них настрої погані». Бункерний на слова лукашенка про «екскурсію» до Варшави та Жешува відреагував своєю фірмовою цинічною кривою посмішкою.
Створюється враження, що григорич саме заради цього й приїхав до петербурга. Він явно побоюється, що вагнерівці можуть таки вдатися до «екскурсії» і тоді вина ляже на нього, що не стримав найманців з рф. А так доповів хазяїну кремля, ба більше — попрохав, щоб той теж на них повпливав, «бо у них настрої погані».
Ну і на завершення здибанки в петербурзі гість з білорусі видав свою коронну домашню заготівку. Він пообіцяв показати бункерному «карту з перекидання збройних сил Польщі до кордонів союзної держави». На жаль, мапи не було під рукою…
Фото з відкритих джерел
