Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Сьогодні в столиці освятили та урочисто відкрили меморіальний барельєф на честь Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви митрополита Київського і всієї України Миколи Борецького. Ініціював його встановлення речник Генерального штабу Збройних Сил України, відомий український історик, краєзнавець і громадський діяч Андрій Ковальов.
Освячення меморіального барельєфа з благословіння Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія очолив архієпископ Вишгородський Агапіт (Гуменюк), намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря. Музичний супровід події забезпечив сержант Збройних Сил України, народний артист України Тарас Компаніченко.
Політичну й військову історію України початку ХХ століття неможливо осягнути без історії духовної, яскравим представником якої був Микола Борецький. З осені 1914 року він перебував на фронтах Першої світової війни – служив капеланом 250-го піхотного полку, а разом з тим і благочинним 65-ї дивізії російської імператорської армії. Після повернення з фронту навесні 1917 року Микола Борецький став настоятелем Миколаївського собору в місті Гайсині й невдовзі був обраний головою міської ради, поринувши у вир визвольних змагань. Влітку 1921 року, переслідуваний радянською владою, отець Микола оголосив про свою приналежність до щойно створеної Української автокефальної православної церкви. На Другому Всеукраїнському Православному соборі в жовтні 1927 року єпископа Гайсинського Миколу Борецького обрано на митрополита Київського і всієї України замість Василя Липківського, усунутого з посади радянською владою.
Барельєф відкрито на стіні будинку, у якому в 1927–1930 роках мешкав митрополит, на провулку Делегатському, 12 (тоді цей провулок називався Федорівським). Саме у ньому предстоятель звершував підпільні богослужіння. радянські карателі з НКВД встановили за цим будинком цілодобовий нагляд. Саме тут 17 червня 1930 року вони заарештували Миколу Борецького, якому було висунуте обвинувачення в тому, що він, «використовуючи своє становище митрополита автокефальної Церкви, проводив протягом 1929 й початку 1930 року антирадянську роботу, що полягала в систематичних виступах його з церковної кафедри Софіївської церкви Києва з контрреволюційними промовами, що виховували людність в антирадянському дусі».
Незабаром Микола Борецький був засланий до російського концтабору, де був закатований за Христа та Україну в 1937 році.
Автором меморіального барельєфа на честь митрополита Миколи Борецького є знаний український скульптор Олександр Михайлицький. Участь у події взяли військові, духовенство, а також провідні українські історики, які досліджують історію українського церковно-визвольного руху. Зокрема, онук митрополита УАПЦ Василя Липківського Костянтин Липківський, доктори історичних наук Арсен Зінченко, Ірина Преловська, Ігор Гирич, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Савченко, голова наглядової ради благодійного фонду «Героїка» Ростислав Мартинюк та ін. Більшість із них були нагороджені пам’ятною відзнакою «За збереження пам’яті про український церковно-визвольний рух». Вручили нагороди Андрій Ковальов та архієпископ Агапіт.
