У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Вибухонебезпечні залишки боєприпасів, протипіхотні (протитанкові) міни перешкоджають налагодженню мирного життя на звільнених територіях, веденню господарської діяльності та загальному відновленню соціально-економічного стану держави.
Про це заявив начальник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України полковник Руслан Берегуля під час брифінгу на тему: «Збитки, завдані довкіллю від ракетних та бомбових ударів росії, зокрема по цивільних та військових об’єктах» у Military Media Center.
— До очищення компонентів довкілля від відходів після бойових дій також належить процес розмінування зон введення бойових дій та замінованих територій, метою якого є відновлення екологічної обстановки та запобігання виникненню небезпеки для здоровʼя людей. 3 метою визначення масштабів еколого-економічних збитків у 2022-2023 роках були проведені огляди та обстеження 55 військових обʼєктів, на яких зафіксовані випадки фактичного завдавання шкоди довкіллю, — зазначив Руслан Берегуля.
За словами речника, наразі загальна сума збитків, завданих довкіллю, становить понад 305 мільярдів гривень, з яких:
- засмічення ґрунтів відходами від руйнування інфраструктури — понад 300 млрд грн;
- забруднення ґрунтів нафтопродуктами та іншими небезпечними хімічними речовинами — близько 700 млн грн;
- неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря — близько 4 млрд грн;
- збитки, завдані лісовому фонду — близько 7 млн грн.
Розрахунок збитків, завданих довкіллю на обʼєктах системи Міноборони, здійснюється відповідно до затверджених методик у рамках діяльності спільної робочої групи, до складу якої входять фахівці Міністерства оборони України та Державної екологічної інспекції України.
Фото Дмитра Юрченка
