Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Естонія хотіла б бачити більш потужні слова у фінальному комюніке саміту НАТО у Вільнюсі щодо України, але наразі воно було найкращим компромісом. Адже попри формулювання, усі члени Альянсу впевнені, що Україна таки буде членом НАТО. Так прокоментував підсумки саміту кореспондентці АрміяІнформ міністр оборони Естонської Республіки Ханно Певкур. Також він розповів про інші важливі рішення саміту НАТО, що відбувся днями у столиці Литовської Республіки Вільнюсі.
— Пане міністре, Естонія і ви особисто великий друг України і докладаєте багато зусиль щодо підтримки України і на полі бою, і на дипломатичній арені, зокрема, пояснюєте членам Альянсу важливість і необхідність нашого членства в НАТО. По завершенню Вільнюського саміту, як оцінюєте результати?
— Я хотів би щоб ми розрізняли два моменти. Перше — це те, що НАТО робить всередині Альянсу, та друге — що НАТО робить для України.
Отже, всередині НАТО ми ухвалили багато важливих рішень: перше — створення нових регіональних планів — це надзвичайно важливе, надзвичайно потрібне рішення.
Довідково: Країни Альянсу узгодили регіональні плани оборони на випадок нападу рф.
· Плани регіональної оборони розроблені під керівництвом головнокомандувача ОЗС НАТО Кріса Каволі.
· У стратегії визначається, куди саме країнам потрібно буде спрямувати свої сили для захисту блоку.
· Для реалізації планів був важливим етапом Мадридський проєкт, який передбачав збільшення кількості військ до 300 000.
· Ключову роль у регіональних оборонних стратегіях відіграють три плани. В них прописаний захист північної, південної та центральної частин блоку у випадку нападу російської федерації. Додатково передбачені моделі дій для спецпризначенців та кіберсил. Особливу увагу приділятимуть артилерії, яка показала свою високу ефективність під час війни в Україні.
Друге, нарешті ми подолали усі перешкоди і визначилися зі вступом Швеції до НАТО. Для Балтійського регіону надзвичайно важливо, щоб Швеція, Фінляндія (остання уже зараз є частиною НАТО), стали членами Альянсу, адже Балтійське море як єдиний оперативний простір має бути захищене.
Третє, ми також визначилися, що важливими рішеннями є збільшення інвестицій в оборону. Естонія з самого початку казала, що навіть 2%, які пропонувалися на саміті у Мадриді — недостатньо. Треба робити більше. Тож, наразі ми домовились про те, що 2% — це абсолютний мінімум. Я б сказав, що і для певних сил і засобів нам потрібно робити більше. Тому ми акцентували на тому, що, як ви знаєте, зокрема для протиповітряної оборони, для боєприпасів великої дальності, ми повинні інвестувати більше. Естонія уже робить це на рівні 3%.
Для України ми повинні також робити більше. Одна третина оборонного бюджету, яку ми надали Україні як допомогу — недостатньо. Хоча це хороший знак. І коли ми приїжджаємо в Україну, то я б сказав, що ми задоволені результатом, який ми отримали разом з Україною. Але я все одно переконаний, що зважаючи на нові виклики ми маємо робити для вас більше. Йдеться і про амуніцію, і про повітряну оборону тощо.
— Я знаю, під час саміту дуже довго працювали над кінцевим комюніке і текст корегувався до останнього. Вся справа була в формулюванні запрошення України до членства в Альянсі. Ми знаємо, що дискусії щодо цього тривали ще задовго до початку саміту у Вільнюсі. Чи задоволені ви результатами для України?
— Я можу сказати, що Естонія, Латвія, Литва, Польща, сподівалися побачити дещо більше, але все ж таки ми задоволені. Ви знаєте, що остаточний драфт комюніке саміту був погоджений вже ближче до вечора. І я щасливий, що Естонія доклала багато зусиль до того, щоб зробити формулювання більш чіткими і зрозумілими.
Перше: місце України — в НАТО. Друге: ми скасували План дій щодо членства (ПДЧ). Третє: це буде можливість зростання для України, яку потім зможуть оцінити члени Альянсу. Отже, це дуже чіткі меседжі та, врешті-решт, усі члени Альянсу наприкінці саміту погодилися з тим, що Україна таки належатиме до родини НАТО. Тож, коли дивлюся на цю перспективу, я дуже задоволений. Але коли дивлюся на текст комюніке, я б хотів бачити більш потужні слова.
Але знову ж таки, зрештою, вважаю, що Україна також цінує це рішення, тому що ви знаєте, якщо говорити про часи до саміту, то багато країн взагалі були проти такого формулювання, як є зараз, так само, як і були країни, які хотіли бачити в комюніке набагато більше. Тому, коли за столом переговорів 31 країна, ми повинні шукати компроміс. Тож вважаю, що це був найкращий можливий компроміс на цей момент.
Фото автора
