У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Вони — молоді, розумні, завзяті, цілеспрямовані та безмежно закохані в Україну. Ці хлопці та дівчата, випускники медичних університетів, у неймовірно складний час наполегливо рухаються до своєї мети — рятувати захисників України.
Наразі черговим етапом на їхньому шляху став вступ до Української військово-медичної академії. Але перед тим, як складати вступні іспити, майбутні військові лікарі взяли участь у традиційному щорічному конкурсі для абітурієнтів «Пан та пані».
Передусім конкурсанти продемонстрували свою фізичну підготовку та витривалість: бігали крос та виконували силові вправи. Потім змагались у професійному конкурсі — показали свої знання та навички з теорії та практики в тактичній медицині, медицині невідкладних станів, домедичній підготовці, наданні меддопомоги на полі бою.
Згодом фіналісти змагання розповіли, чому саме обрали фах військового медика та хто став для них взірцем у професії. І наостанок учасники конкурсу продемонстрували творчі здібності — декламували вірші, танцювали, виконували патріотичні пісні та композиції на гітарі й фортепіано, викладали доробки в образотворчому мистецтві.
— Найбільше журі вразила шалена мотивація молодих людей, які вирішили вдягнути однострій вже під час великої війни. Стати на захист держави — це їхній свідомий вибір, — прокоментував кореспондентці АрміяInform полковник Іван Гончаренко, заступник начальника Української військово-медичної академії з морально-психологічного забезпечення. — Багато наших абітурієнтів, які взяли участь у конкурсі, від початку широкомасштабного вторгнення допомагали в лікарнях рятувати поранених, мають вже практичний досвід. З такими хлопцями та дівчатами, які у найважчі для країни часи не тікають, не складають руки, а обирають складний шлях військового медика, ми обов’язково переможемо.
За результатами конкурсу Паном і Пані стали Михайло та Катерина.
Катерина мріяла працювати лікарем зі старших класів школи. А саме військовою дівчина вирішила стати, коли у 2015-му на війну мобілізували її батька.
— Мій тато родом з Криму, йому дуже боліло, коли російські нелюди окупували його малу батьківщину і він навіть не зміг поїхати до батька на похорон. Коли тато пішов захищати Україну, я зацікавилась професією військового. Хотіла зрозуміти специфіку роботи захисників, спосіб їхнього мислення та дій. У 10 класі я була єдиною дівчиною в школі, яка написала заяву на ім’я директора, щоб перейти до хлопців в групу і вивчати з ними військову справу. Згодом вступила в медичний університет, і ось тепер, завдяки татові, обрала шлях військового лікаря. Хочу стати анестезіологом. Розумію, що військові медики дуже потрібні. Поки навчаюсь, намагаюсь робити все можливе, аби підтримати наших захисників.
Михайло — майбутній військовий медик. Хлопець — із багатодітної родини: крім нього, в родині ще 2 брати та 2 сестри. Вважає, що його завдання — рятувати людей, і він робитиме це за будь-яких обставин.
— У мене батько, брат та сестра — військові. Я завжди багато займався спортом, закінчив Прикарпатський військово-спортивний ліцей. Ще під час навчання у ліцеї ми проходили профтестування, за результатами якого мені підійшла спеціальність «військовий лікар». Я тоді ще так здивувався. Але, як показав час, тести не збрехали. Згодом закінчив медичний коледж, де теж посилено займався самбо, пройшов курс виживання, стрибав із парашутом. Ну і вже після закінчення медуніверситету вирішив стати військовим лікарем, обрав спеціалізацію «терапія». І я робитиму все від мене залежне, аби наблизити Перемогу і мій синочок жив у вільній мирній країні.
Нагадаємо, що конкурс організовано за підтримки Благодійного фонду «Миротворець України», відомого українського виробника інноваційного військового одягу та спорядження Вік-Тейлор та Інформаційного агентства АрміяInform.
Фото автора
