Саме такими стали перші результати діяльності нової системи державного гарантування якості, які обговорили під час наради за участю представників громадських…
Естонія є одним з важливих партнерів України у Європейському Союзі й НАТО. Це держава, яка чудово знає ціну московської окупації, тому надає нашій державі всебічну військову, дипломатичну та економічну підтримку. Більше про двосторонню співпрацю Естонії та України, європейські та євроатлантичні перспективи для Києва розповів міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
— Які ваші очікування від Вільнюського саміту НАТО з точки зору членства України в Альянсі?
— У Вільнюсі відбувається дуже важливий саміт. Позиція Естонії щодо України чітка.
Єдиною гарантією безпеки для Києва може бути НАТО, а також повноправне членство України в Альянсі у майбутньому.
Єдиний реалістичний мирний план щодо України у цій війні проти російської агресії — це мирний план Президента Зеленського. Яким би не був висновок, він повинен спиратися на рішення українців. Це перше.
Довідково. Маргус Цахкна — естонський політик та дипломат. Випускник Університету Тарту (теологія) та Університету Торонто (міжнародне право). У 2007–2015 роках був депутатом Рійгікогу. У 2015–2016 роках — міністр соціального захисту Естонської Республіки, у 2016–2017 роках — міністр оборони. З квітня 2023 року — міністр закордонних справ Естонії.
По-друге, ми повинні розуміти, що в сусідніх з росією країнах не буде сірих зон (держав, які не є членами НАТО. — Ред.). Якщо ми хочемо отримати відповідну безпеку в нашому регіоні.
— Чому засудження російських воєнних злочинів є частиною перемоги України та Європи?
— Так, відновлення міжнародного права щодо агресії має вирішальне значення, як ви сказали, також для всіх нас. Не тільки для Естонії. Це наша основа — міжнародне право. Тому ми дуже чітко заявляємо, що ніхто не повинен залишатися безкарним за агресію та інші види порушень міжнародного права.
Існує ініціатива Міжнародного Кримінального Суду щодо розслідування злочинів проти людства, а також депортації дітей і злочину агресії. путін має яскравий приклад агресії з усіма аспектами. Це надзвичайно важливо зараз, коли міжнародна спільнота має вжити заходів для правової процедури, наприклад, роботу спецтрибуналу.
Головний принцип полягає в тому, що ніхто не повинен користуватися безкарністю цього. Я маю на увазі путіна та його маріонеток.
Там ми разом працювали в групі Core (коаліція держав, які підтримують створення спецтрибуналу щодо злочину агресії росії проти України. — Ред.). Ми також ведемо дискусії з нашими партнерами по всьому світу. Йдеться не лише про країни ЄС, НАТО. Це також частина майбутньої роботи в рамках ООН.
— Чому, на вашу думку, особа Леннарта Мері актуальна зараз?
— Леннарт Мері був нашим першим президентом після відновлення нашої незалежності. Дуже важливо сказати, що ми були окуповані москвою. Мері відновив республіку, яка була проголошена ще 1918 року.
У нинішньому аспекті (мається на увазі російсько-українська війна. — Ред.) Леннарт Мері дуже чітко сказав, що для малих націй міжнародне право є ядерною зброєю для захисту себе. Тому Естонія підтримує Україну в її боротьбі за нашу спільну свободу та наші цінності. У такий спосіб ми відновлюємо верховенство міжнародного права.
Дотримання норм міжнародного права життєво важливо для всіх демократичних країн і націй.
Ми повинні виступати за те, щоб не тільки відновити мир на українських умовах, але й віддати (російських. — Ред.) міжнародних воєнних злочинців під суд міжнародного спецтрибуналу.
— Існує багато регіональних альянсів України з міжнародними партнерами, наприклад, Люблінський трикутник. Якими ви бачите перспективи формування регіонального альянсу Естонії та України?
— Естонія підтримує Україну на суму понад 1% ВВП, а також ми будемо брати участь у відбудові України, реконструкції на різних рівнях. 2 червня у Житомирі відкрили дитячий садок — це наш перший проєкт, над яким ми працювали 9 місяців.
Це важливо у випадку початкового проєкту. Естонія показала, що навіть під час війни можна співпрацювати, в аспекті побудувати, що є теж корисним для України. Є двостороння співпраця між урядами та місцевим самоврядуванням. Також закупівлі, які проходили як в Естонії, так і в ЄС.
Цей досвід може бути використаний у подальшій відбудові України від імені Групи Семи, Європейської Комісії.
І, звичайно, будь-які розробки державного управління, ІТ, електронного урядування, боротьби з корупцією, прозорих закупівель. Такий досвід ми маємо в Естонії, а також тісно співпрацюємо з Україною.
Ми розглядаємо Естонію як центр для відбудови України за підтримки ЄС і західного світу.
— Який вплив матиме членство Фінляндії в НАТО для Балтії та Східної Європи?
— Це має величезний вплив через політичне рішення, яке фінський народ прийняв, завершивши період нейтралітету після Другої світової війни. Вступ Фінляндії до НАТО є надзвичайно важливим для регіону Північної Європи та Балтики.
Водночас шведський народ теж прагне долучитися до Північноатлантичного альянсу. Ми дуже сподіваємося, що на саміті НАТО у Вільнюсі Швеція стане повноправним членом НАТО.
Як колишній міністр оборони Естонії я розумію, який військовий потенціал має Фінляндія в нашому регіоні. У нас є спільні плани, втілені в реальні спроможності в нашому регіоні. Це те, чому ми дуже раді — значення Балтійського моря, а також регіональної співпраці.
Як і нації, які належать до однієї родини з однаковими цінностями. Це дійсно збільшує наше регіональне оборонне співробітництво.
Процес вступу Фінляндії до НАТО має принаймні два дуже важливі результати. Один — це зміна світогляду на політичному рівні як рішення нації, а другий — практична співпраця.
Отже, ми є свідками кардинальних змін у безпеці балтійсько-скандинавського регіону.
— Яка ваша позиція щодо розширення ЄС і шансів України розпочати переговори про вступ цього року?
— Ми дуже уважно стежимо за процесом України щодо семи рекомендацій з боку ЄС. А також щодо їхнього виконання та початку переговорів щодо вступу до ЄС як повноправного члена.
В Естонії ми маємо такий досвід з 2003–2004 років, коли наша країна приєдналася до Європейського Союзу.
Перший момент — це політична воля. Другий — це реформи і законодавство, якого має дотримуватися Україна. Але мова йде не лише про законопроєкти, а й реальні реформи.
Естонія заохочує українців до змін, ми навчаємо їх. У травні у нас була група українських високопосадовців тут, в Естонії. І ми обговорювали, як виконати рекомендації Єврокомісії.
Також ми закликаємо українців виконувати рекомендації ЄС не лише на 100%, а й на 120%. Я впевнений, що наприкінці 2023 року все буде зроблено. Звичайно, Єврокомісія уважно спостерігатиме за всіма процесами та результатами реформування України.
Наше бачення є чітким — лише тоді в ЄС повинні почати переговорний процес. Звичайно, це займе деякий час. Тоді це буде практична цінність для процесу інтеграції та процесу трансформації входження України до нашої європейської сім’ї.
