Це далеко не вичерпний перелік вимог до наземних роботизованих комплексів, спроможних виконувати найрізноманітніші завдання на сучасному полі бою. Про завдання та різновиди НРК, визначальні характеристики…
80 років тому, у ніч з 9 на 10 липня 1943 року, війська союзників Антигітлерівської коаліції — Сполучених Штатів Америки, Великої Британії та Канади — розпочали масштабну операцію з висадки морського та повітряного десанту на острів Сицилія в Середземному морі. Сицилійська операція отримала кодову назву «Хаскі» і стала найбільшою на той час морською десантною операцією в історії війн.
В усталеній за часів холодної війни популярній радянській версії викладу історії Другої світової, суттєво погіршеній згодом у російській федерації, прийнято було применшувати внесок західних союзників у перемогу. У поширюваних на широкий загал викладах у кращому разі побіжно згадувались події Битви за Британію, війна на Тихоокеанському театрі воєнних дій та в Північній Африці. Коли ж мова заходила про Європу, то стверджувалось, що американці й британці зумисне затягували відкриття так званого Другого фронту в Європі й зробили це аж у червні 1944 року, висадивши десант у Нормандії на півночі Франції.
читайте також:
Насправді ж західні союзники вели бойові дії в Європі, на Атлантичному океані та в Середземноморському регіоні від самого початку Другої світової війни, задовго до вступу срср у війну на боці Антигітлерівської коаліції. Британці та французи воювали проти гітлерівців у Європі в той час, коли радянський союз був фактичним союзником нацистського третього рейху.
Навіть якщо вважати відкриттям Другого фронту виключно початок бойових дій союзників на Європейському континенті після його практично повного захоплення військами нацистського третього рейху та його союзників, складно не помітити висадку військ союзників в Італії на початку вересня 1943 року. Саме вона вже поза будь-яким сумнівом точно стала відкриттям Другого фронту на Європейському континенті. Прологом до цього стала знаменита Сицилійська десантна операція «Хаскі».
Для того, щоб переконатись у стратегічному значенні Сицилії, достатньо поглянути на її географічне розташування у Середземному морі. Разом із виступом північноафриканського узбережжя в районі Туніса на півдні та витягнутим і вузьким Апеннінським півостровом на півночі цей острів відділяє західну третину Середземного моря від його центральної частини. Завдяки цьому Сицилія є ключем до контролю над західним і центральним Середземномор’ям, а також зручним плацдармом для висадки на півдні Італії та Франції. Завдяки цьому Сицилія стала одним із ключових театрів бойових дій ще за часів славнозвісних Пунічних війн Рима проти Карфагена у середині ІІІ — середині ІІ століття до нашої ери.
Розуміючи стратегічне значення Сицилії, союзники зосередились на підготовці операції з оволодіння островом відразу після переможного завершення кампанії у Північній Африці, підсумком якої стала капітуляція військ фашистської Італії та нацистської Німеччини в Тунісі в середині травня 1943 року. Уже 17 травня 1943 року генерал Гарольд Александер видав директиву № 1, якою було визначено загальний задум операції й окреслено завдання двом оперативним групам союзників з десантування на острів.
Планування і підготовка союзників до операції з оволодіння Сицилією тривали вже від лютого 1943 року. Важливу роль зіграла проведена британською розвідкою спеціальна дезінформаційна операція «Мінсміт», метою якої було ввести ворога в оману щодо планів союзного командування на літню кампанію 1943 року на Середземноморському театрі воєнних дій. У її межах 30 квітня 1943 року британці підкинули до узбережжя Іспанії труп офіцера Королівських військово-морських сил так званого майора Мартіна, який буцімто віз з Британії до Північної Африки пакет із важливими документами. У них йшлося про те, що головним напрямком удару стануть грецький Пелопоннес та острів Сардинія, тоді як на Сицилії плануються винятково відволікаючі дії.
Командування німецьких та італійських військ проковтнуло наживку і перекинуло значні сили на напрямки уявних ударів союзників, не приділивши належної уваги Сицилії та суттєво послабивши її обороноспроможність. Ворог настільки повірив британській дезінформації, що навіть у перші два дні масштабної висадки союзників на Сицилії вважав удар відволікаючим і тримав основні сили у Греції, чекаючи на вторгнення, яке так і не відбулося. Коли ж аж 12 липня 1943 року німецьке командування почало перекидати на острів частини для протидії союзникам, було вже запізно — морський і повітряний десант надійно закріпився на захоплених плацдармах й упевнено розвивав успіх.
Вдалий початок операції «Хаскі» визначив її подальший успіх. Попри запеклий і подекуди ефективний опір німецьких та італійських військ, союзники мали змогу неухильно і значною мірою безперешкодно завдяки пануванню в повітрі й на морі, нарощувати свій потенціал, перекидаючи на Сицилію додаткові сили. Серйозною перешкодою для просування союзників стала так звана лінія Етни — потужний оборонний рубіж, який відокремлював північно-східну частину острова, куди мали змогу перекидати сили з материкової Калабрії Апеннінського півострова.
Остаточно подолати «рубіж Етни» союзникам вдалося лише наприкінці першої декади серпня 1943 року. Це змусило німців та італійців розпочати 11 серпня евакуацію військ на материк. Вона тривала 5 днів й у цілому виявилась успішною — командування німецько-італійських військ спромоглося вивести з Сицилії все угруповання (60 тис. німецьких і 75 тис. італійських солдатів) та врятувати понад 14 тис. одиниць техніки.
16 серпня 1943 року американські війська увійшли до Мессіни — міста на крайньому північному сході Сицилії. Наступний день вважається датою переможного завершення операції «Хаскі». Успіх Сицилійської операції суттєво покращив позиції союзників на Середземному морі й створив зручний плацдарм для висадки на Апеннінському півострові. Перемога союзників у битві за Сицилію вплинула також на перебіг подій на Східному фронті, змусивши німецьке командування перекинути частину військ до Італії.
Отже, навіть слідуючи максималістському визначенню поняття «Другий фронт» як бойових дій західних союзників Антигітлерівської коаліції на території Європи, відкриттям Другого фронту стала вже операція «Хаскі» союзних військ США, Великої Британії та Канади на Сицилії. Вона відбулась значно раніше за висадку в Нормандії 6 червня 1944 року і значною мірою стала репетицією до неї. Досвід, здобутий союзниками під час висадки десанту на Сицилію, став безцінним під час планування, організації, підготовки та проведення операції «Оверлорд», тож славетний «День Д» сягає коренями переможної операції «Хаскі».
Ілюстрації з відкритих джерел
