Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Про головного сержанта інженерно-саперного взводу Дмитра із позивним «Jagger» та його винахід кореспонденту АрміяInform розповіли в пресслужбі 102-ї бригади ТРО.
Так, ідея створити дистанційний підривник виникла у воїна тоді, коли він спілкувався із саперами з інших частин. Ті привозили американську систему дистанційного підриву мін — кейс, в якому пульт, 8 підривників, батареї.
— Іноземний прилад коштує близько 1 млн гривень, — говорить Дмитро. — Моє хобі — мікроелектроніка, от я і вирішив змайструвати аналог. Запчастини замовляю в мережі, багато — в одному із відомих інтернет-магазинів. Ось це — пульт керування, а це — підривник. Радіус дії — 800 м, але мені прислали ще деякі компоненти, які збільшують його до 5 км. Я все випробував — усе працює, все дуже просте. Основне — це вартість: пульт коштує 3 000 грн, підривник — приблизно стільки ж. Комплект з 8 підривників та пульта буде коштувати десь 30 000 грн, що значно менше, ніж 1 млн.
Дмитро «Jagger» родом із Рівненщини. Як інженер-будівельник він 15 років займався будівництвом доріг різної складності — від дворів до міжнародних автомагістралей.
— Я облишив цей бізнес за кілька років до великої війни, вирішив — досить з мене роз’їздів по всій країні. Хотів більше часу проводити з сім’єю, — каже Дмитро, — тож зайнявся сімейним аграрним бізнесом: маю 17 гектарів землі, де висадив фундуковий сад. Зараз за ним доглядають батьки. Але це — довгострокове вкладення, адже дерева довго ростуть, тому вирішив створити ще равликову ферму. До карантину равлики йшли в основному на експорт у закордонні ресторани, але згодом попит впав і равликовий бізнес пішов на спад. А після широкомасштабного вторгнення ферму взагалі довелось закрити.
24 лютого минулого року чоловік прийшов до ТЦК та СП та долучився до лав місцевої тероборони. Згодом воїн вирішив перевестись до 102-ї бригади ТРО, підрозділи якої вже понад рік стримують ворога на Запоріжжі.
Нині «Jagger» — головний сержант інженерно-саперного взводу. Він організовує та забезпечує виконання завдань підрозділом — мінування, інженерну розвідку, розмінування. Часто воїни знешкоджують і ворожі авіабомби, ракети та міни.
— Сапер помиляється двічі — коли вибирає професію та коли підривається, — жартує «Jagger», продовжуючи розмову. — Але щоб ми не помилялись, командування постійно проводить для нас різні навчання. Нещодавно їздив до Польщі, де нас вчили за канадсько-британською-польською програмою Unifier розміновувати територію. Щоправда, це було гуманітарне розмінування. Але попри це я дуже багато корисного почерпнув для себе: як знешкоджувати розтяжки, саморобні вибухові пристрої. Взагалі ж навчатися треба постійно, адже ворог теж не стоїть на місці, а вчиться, вдосконалюється. І нам завжди потрібно бути на крок попереду, щоб перемогти.
Удома на Дмитра чекає дружина та 3 дітей.
— Жінка, окрім того, що виховує дітей, дуже активно займається волонтерством, збирає кошти на різні потреби військових. Нещодавно їхня команда придбала розвідувальний комплекс, автомобілі та інше. Також у волонтерській справі дружині стають у пригоді зв’язки з довоєнного життя, коли вона мала туристичну фірму, що, на жаль, від початку війни не працює. Нещодавно вона вирішила організувати відпочинок за кордоном, зокрема в Польщі, для дітей наших поранених воїнів. Я нею дуже пишаюсь, як і своїми дітьми. Вони моя опора та підтримка, саме заради них я нищу і буду нищити ворога доти, допоки з української землі не вийде останній російський окупант. Разом із побратимами чекаємо на той день, коли із Перемогою повернемось до своїх родин.
Фото пресслужби 102-ї бригади ТРО.
