
— Даня — уже Герой і давно ним став, — неодноразово казав командир Данила Ростислав Лазаренко ще за життя молодого льотчика-штурмовика.
Командир зовсім не перебільшував. Кожен із 137 вильотів із бойовим застосуванням Данила Мурашка міг стати останнім. Сьогодні на сайті Президента України з’явився Указ № 422/2023, який уже офіційно задокументував героїзм молодого офіцера…
Командир Данила Ростислав Лазаренко розповів, що молодий льотчик не лише воював у режимі нон-стоп, а й поміж повітряними боями посилено вивчав англійську, аби бути в числі перших, хто поїде перенавчатися на F-16. Адже у свої 24 роки він уже чітко бачив майбутнє України та української авіації.

— Я був переконаний, що саме Даня має одним із перших сісти на F-ку, адже він був неймовірною людиною — і в сенсі бойового досвіду, і як товариш, мав завдатки командира, я вже не кажу, яким талановитим льотчиком він був. Від Данила ніколи не чув: «Не полечу, втомився, хочу додому…Ніколи… У нього на першому місці була війна». Він воював за усіх українців, байдуже, на якому напрямку. Радив йому: «Вчи англійську мову! А все решта беру на себе!» Відтоді він своїм коштом накупляв курсів, розмовляв, зубрив, слухав… Данька воював і водночас вчився, вдосконалювався, як ніхто…
Ростислав Лазаренко розповів, що на початку 2022-го зовсім юний офіцер Мурашко мав мінімальний досвід. Та саме він із товаришами стали бойовим кістяком підрозділу.

— Данило із найменш підготовленого льотчика швидко виріс у найсильнішого. Я знав: якщо є можливість відпрацювати, він це зробить. Умів наперед прорахувати противника й успішно виконати атаку. Він був одним із тих, хто весь час казав: «Палич, дай злітати! Там хлопці! Нам треба допомогти!» Навіть коли умови для виконання завдання були, м’яко кажучи, несприятливі. Завжди справлявся…” Відверто кажучи, я наївно вірив, що хто-хто, а Данька виживе і дійде до перемоги. Стільки розмов у нас про це було…
27 січня 2023-го під час бойового вильоту капітан Данило Мурашко героїчно загинув недалеко від Краматорська… «Я відвернув!» Це єдине, що встиг прокричати Даня.
— Точно знаю, що Данька б не хотів, аби ми опустили руки. Будемо й далі бити «руській мір» і проганяти наволоч із нашої землі! Тим, чим є…