Саме таким шляхом скористався Сергій — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади. Про своє рішення добровільно мобілізуватися, службу у різних підрозділах та повернення до війська він розповів…
Багато сил займає дочекатися рідних з Перемогою, постійне відчуття тривоги, постійні думки про небезпеку, постійне очікування, що ось скоро вже всі будуть вдома, це лише маленька частина того, що відчувають родини Захисників та Захисниць.
Декілька порад для родин військових, які перебувають в щоденному стресі:
- БУДЬТЕ ПОРЯД. Надавайте передусім емоційну підтримку: вислухайте та дайте простір для будь-яких почуттів. Головне – не прибрати страждання, а зробити так, щоб людина не проживала свій біль, сум, розпач наодинці.
- ЗАПРОПОНУЙТЕ ДОПОМОГУ. Фінанси, здоров’я, догляд за дітьми – проблеми, з якими стикалися родини до війни, нікуди не зникли, а навпаки підсилилися, бо один з членів родини зараз не може долучитися до їх роз’яснення.
- ПРОВОДЬТЕ ЧАС РАЗОМ. Варто показувати людині, що її ще десь чекають, що про неї не забули й що її приймають, навіть, якщо вона не завжди щаслива. Будьте позитивними, спілкуйтеся більше про хороше.
- НЕ ЗНЕЦІНЮЙТЕ ПЕРЕЖИВАНЬ РІДНИХ. Кожна реакція нормально. Немає правильної чи неправильної реакції. Кожен реагує по-своєму і має право на ці переживання.
- СПОНУКАЙТЕ ЧЛЕНІВ РОДИНИ ВІЙСЬКОВИХ ЗВЕРТАТИСЯ ЗА ПСИХОЛОГІЧНОЮ ПІДТРИМКОЮ. Поговоріть з іншими членами родини, знайдіть службу підтримки, які надають таку допомогу та передайте контакти.
- ПИЛЬНУЙТЕ БЕЗПЕКУ В СОЦМЕРЕЖАХ. Не поширюйте неперевірену інформацію, яка стосується військовослужбовця. Це, наприклад, може бути повідомлення про смерть, полон або поранення, але ви не можете знати напевне чи це правда. Поширення такої інформації може травмувати близьку людину.
- НЕ ДАВАЙТЕ МАРНОЇ НАДІЇ. Не кажіть, що все буде добре, “він (вона) скоро повернеться”, “скоро буде Перемога” тощо. Навіть коли ми хочемо втішити людину, не варто говорити неправду – бо ніхто не знає, як буде і коли.
Джерело: Military Media Center
