Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
До 24 лютого 2022 року старший лейтенант медичної служби Львівської окремої бригади територіальної оборони Тарас на позивний «Тор» працював дитячим хірургом у Мостиській міській лікарні на Львівщині.
А вже наступного дня він, попередивши дружину, яка теж працює лікарем, і своїх рідних, пішов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Він каже, одразу зрозумів, що медики вкрай необхідні на передовій. Звання офіцера медичної служби запасу отримав ще після закінчення військової кафедри Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
З моменту вступу до лав Збройних Сил України «Тор» рятує життя та здоров’я своїх бойових товаришів. Разом із колегами він працює у лікувальному відділенні медичного пункту бригади, куди з передової доправляють поранених захисників.
Вже у бригаді, опановуючи посаду під час обов’язкового «курсу молодого бійця», пройшов медичну практику в нейрохірургічному відділенні одного з військових медичних закладів.
— Я був асистентом нейрохірурга під час дуже складної операції. До нас доправили воїна, який зазнав поранення під час артилерійського обстрілу. Первинну хірургічну допомогу йому надали на попередніх етапах евакуації. Але уламок був за два міліметри від хребтової артерії, і це становило смертельну загрозу для його життя. Було колегіально ухвалено рішення про негайне операційне втручання. Багатогодинна операція дала свій результат, уламок ми успішно дістали, пацієнта перевели до реанімаційної палати, а згодом хлопець пішов на поправку. Таких випадків у перші місяці служби було чимало, це безцінний практичний досвід, який допоміг мені усвідомити комплекс і алгоритм дій від початкових етапів медичної евакуації поранених бійців до крайньої інстанції, де головну роль беруть на себе хірурги, — говорить «Тор».
За майже півтора року у військовому медичному колективі Тарас каже, що багато чого навчився.
— Медична бригада чергує в режимі 24/7. Препаратів, за допомогою яких можна зупинити кровотечу, знеболювальних, медичного устаткування першої необхідності в нас достатньо, спеціальний медичний транспорт для евакуації поранених теж маємо. Головним нашим завданням є стабілізація пораненого та передача його на наступний етап евакуації. Також ми надаємо первинну медичну допомогу тим, хто її потребує через погіршення стану здоров’я чи через побутові травми, каліцтво. Пишаюсь, що жоден з воїнів на нашому етапі надання допомоги, не загинув, — з гордістю каже «Тор».
На Донецькому напрямку ворог постійно здійснює артилерійські обстріли зі ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню, гатить з мінометів, застосовує удари армійської і штурмової авіації. Чимало наших захисників зазнають осколкових уражень. «Тор» каже, що роботи для них вистачає, і водночас підкреслює, що надзвичайно пишається своїм колективом, який завжди працює злагоджено та професійно.
— Військові медики, як ніхто інший, відчувають відповідальність за збереження кожного життя українських воїнів. Зі свого боку бійці знають, що у разі поранень будь-якого ступеня тяжкості чи просто погіршення здоров’я вони можуть розраховувати на наш професіоналізм. Тому ми всі воюємо проти окупанта тут, на своєму бойовому посту, і будемо поряд з побратимами до перемоги! — підсумував старший лейтенант медичної служби.
Фото з особистого архіву «Тора»
