Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Наприкінці квітня в Україні запустили defense-tech кластер Brave1, мета якого — підтримувати та супроводжувати військові технологічні розробки українців.
Його очільниця — Наталія Кушнерська завітала на найбільшу наукову конференцію в Україні INSCIENCE CONFERENCE 2023, де розповіла про оборонні технології, масштаби їх просування та про роботу з Міністерством оборони України.
— Brave1 — єдине вікно для взаємодії з інвесторами. Нині є дуже великий попит і зацікавленість міжнародних компаній щодо проведення тестувань в Україні. Ми хочемо, щоб міжнародні компанії заходили в Україну й розвивали своє виробництво саме тут. Ми плануємо запустити закритий Market Place, де міжнародні компанії зможуть представляти свої компоненти. Вхід туди буде закритий, і доступний лише для учасників Brave1, так вони зможуть швидко контактувати з компаніями з усього світу, — пояснила Наталія Кушнерська.
Операційна директорка українського оборонно-технологічного кластера Brave1 Наталія Кушнерська також розповіла про основні напрямки роботи.
— Перший напрямок нашої роботи — це все, що стосується взаємодії з військовими. Тобто це Генеральний штаб, який робить оцінку цих проєктів, і Міністерство оборони, яке забирає ці проєкти на fast track.
На мій погляд, зараз є чудова можливість для всіх ухвалювати швидкі рішення, коли бізнес співпрацює з Міноборони та Генштабом. Чому швидко? Тому що до війни ці розробки могли займати по 2-3 роки. Коли ми ведемо переговори з країнами НАТО, вони розповідають, що в них цей доступ до експлуатації так і триває 2-3 роки. У нас сьогодні, якщо є готовий продукт, який отримав високу оцінку, протягом 1,5 місяця вже можна отримати всі необхідні для нього документи. Це є дуже важлива історія в розвитку українського оборонно-промислового комплексу, — поділилася Наталія Кушнерська.
Другий великий блок роботи — це освітні програми за темами, які цікавлять виробників.
Також операційна директорка українського оборонно-технологічного кластера Brave1 розповіла про те, як той чи інший проєкт потрапляє до Акселератора Міністерства оборони України.
— Міністерство оборони України є складовою нашого проєкту. Початково всі проєкти реєструються на платформі Brave1, де проходять перший етап — внутрішній, коли команда перевіряє, що у виробника не було зв’язків з ворогом. Після цього всі проєкти відправляються на технічну експертизу до Генерального штабу, який визначає, потрібно це чи ні. Якщо проєкт отримав високу оцінку (від 7 до 9), то ця розробка є автоматично на Акселераторі Міноборони, — пояснила Наталія Кушнерська.
Фото автора
2 червня близько 23:30 військові рф атакували безпілотним літальним апаратом багатоповерховий будинок у Херсоні.
Увечері 2 червня в лікарні помер один з поранених мешканців Києва, який постраждав під час масованого російського удару.
Протягом минулої доби між Силами оборони та російськими окупантами відбулося 263 бойові зіткнення.
У ніч на 3 червня (з 18:00 2 червня) противник атакував 198 ударними БПЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронами-імітаторами типу «Пародія.
Втрати окупантів за минулу добу становлять 1130 одиниць особового складу, 5 танків та 80 артилерійських систем.
Оголошення про намір Швеції передати Україні винищувачі JAS-39 Gripen стало однією з найбільш обговорюваних подій у безпековому секторі цього року.
Стрілець
від 20100 до 120000 грн
Запоріжжя
Сватівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…