І хоча всі вони об’єднані однією метою, поглядів щодо того, як саме її досягти, може бути доволі багато. Чи є…
Наприкінці квітня в Україні запустили defense-tech кластер Brave1, мета якого — підтримувати та супроводжувати військові технологічні розробки українців.
Його очільниця — Наталія Кушнерська завітала на найбільшу наукову конференцію в Україні INSCIENCE CONFERENCE 2023, де розповіла про оборонні технології, масштаби їх просування та про роботу з Міністерством оборони України.
— Brave1 — єдине вікно для взаємодії з інвесторами. Нині є дуже великий попит і зацікавленість міжнародних компаній щодо проведення тестувань в Україні. Ми хочемо, щоб міжнародні компанії заходили в Україну й розвивали своє виробництво саме тут. Ми плануємо запустити закритий Market Place, де міжнародні компанії зможуть представляти свої компоненти. Вхід туди буде закритий, і доступний лише для учасників Brave1, так вони зможуть швидко контактувати з компаніями з усього світу, — пояснила Наталія Кушнерська.
Операційна директорка українського оборонно-технологічного кластера Brave1 Наталія Кушнерська також розповіла про основні напрямки роботи.
— Перший напрямок нашої роботи — це все, що стосується взаємодії з військовими. Тобто це Генеральний штаб, який робить оцінку цих проєктів, і Міністерство оборони, яке забирає ці проєкти на fast track.
На мій погляд, зараз є чудова можливість для всіх ухвалювати швидкі рішення, коли бізнес співпрацює з Міноборони та Генштабом. Чому швидко? Тому що до війни ці розробки могли займати по 2-3 роки. Коли ми ведемо переговори з країнами НАТО, вони розповідають, що в них цей доступ до експлуатації так і триває 2-3 роки. У нас сьогодні, якщо є готовий продукт, який отримав високу оцінку, протягом 1,5 місяця вже можна отримати всі необхідні для нього документи. Це є дуже важлива історія в розвитку українського оборонно-промислового комплексу, — поділилася Наталія Кушнерська.
Другий великий блок роботи — це освітні програми за темами, які цікавлять виробників.
Також операційна директорка українського оборонно-технологічного кластера Brave1 розповіла про те, як той чи інший проєкт потрапляє до Акселератора Міністерства оборони України.
— Міністерство оборони України є складовою нашого проєкту. Початково всі проєкти реєструються на платформі Brave1, де проходять перший етап — внутрішній, коли команда перевіряє, що у виробника не було зв’язків з ворогом. Після цього всі проєкти відправляються на технічну експертизу до Генерального штабу, який визначає, потрібно це чи ні. Якщо проєкт отримав високу оцінку (від 7 до 9), то ця розробка є автоматично на Акселераторі Міноборони, — пояснила Наталія Кушнерська.
Фото автора
На Покровському напрямку наземний роботизований комплекс Січеславських десантників зумів знищити ворожий FPV-дрон під час своєї місії.
У ніч на 06 жовтня (з 18:00 05 жовтня) противник атакував 137 ударними БПЛА типу Shahed (49 із них — реактивні), «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т».
Молодший спеціаліст (електронна апаратура кодування та спеціального зв’язку), військовослужбовець
від 21500 до 51500 грн
Кам'янка-Бузька
Військова частина А4623
Фахівець радіоелектронної боротьби, військовослужбовець
від 20000 до 60000 грн
Коломия
Військова частина А1267
І хоча всі вони об’єднані однією метою, поглядів щодо того, як саме її досягти, може бути доволі багато. Чи є…