Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
— «Адмірале», не мовчи, говори щось, — благають побратими пораненого. На ношах вони несуть його до бойової машини піхоти. Всім трохи легше на душі, коли воїн на псевдо «Адмірал» принаймні пробує відповісти на запитання. Це означає, що притомний.
— Все буде добре, «Адмірале», все буде добре, — запевняють побратими свого пораненого друга та самих себе.
За хвилину «Адмірал» вже в бойовій машині. Механік-водій заводить БМП. Один із провожатих тричі хреститься перед дорогою. БМП рушає і залишає позицію. Всі повертаються до своїх бойових постів. Так відбувається евакуація воїна, який дістав поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Детальніше про один день із життя піхотинців 2-го механізованого батальйону 67-ї окремої механізованої бригади читайте в матеріалі Владислава Назаркевича.
Фото і відео автора
