Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
У 2023 році Китай активно заявив про себе як країну, що намагається впливати на війну в Україні. Спеціальний представник уряду Китаю з питань Євразії Лі Хуей, який відвідав нещодавно нашу державу та країни Європи, повідомив, що Китай готовий розглянути можливість відправлення ще однієї делегації в Європу для переговорів щодо врегулювання російсько-української війни.
Кореспонденти АрміяInform попросили доктора історичних наук, співробітника Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Івана Патриляка прокоментувати активність керівництва КНР та його вплив на майбутнє російської федерації.
— Після Першої світової війни радянська росія фактично реанімувала Німеччину, а саме: надавала допомогу, проводила навчання на своїй території. Чи можлива така сама ситуація, де Китай буде підтримувати російську федерацію, що призведе до трансформації рф у країну на кшталт Північної Кореї, і для України за двадцять років знов з’явиться ризик, що росія підніме голову?
— Нині Китай прагне, на мою думку, вперше у своїй тисячолітній історії, вийти з ізоляції і стати першою країною у світі. Чого раніше не було. Ще у 19-му столітті це була слабка країна. Період, який у китайській історії називають століттям ганьби — це коли їх поділили на зони впливу інші країни.
Сьогодні Китай намагається перетворитися на світову силу № 1. Скинути Сполучені Штати з Олімпу і посісти їхнє місце. Тому ми бачимо в Африці, Азії їхню активність, яка полягає в наданні кредитів і технологій.
Китай зацікавлений у слабкій росії, але не зацікавлений, щоб впав режим путіна, щоб російська федерація не перетворилася на союзника Заходу. Піднебесна в передчутті десятирічної боротьби — вирішальної «бійки» із США. Крім того, Китай цікавлять російські ресурси, території рф, а через неї вихід до Європи.
Китай завжди діяв обережно і може піти шляхом перетворення росії на свого сателіта і постачальника ресурсів, а також підтримувати путіна фінансово і технологічно, щоб росія могла утримувати рівень життя своїх громадян.
— Які, на Вашу думку, існують ризики для Китаю в цій ситуації?
— Китай не зацікавлений, щоб постачати напряму росії серйозне озброєння, тому що вони бояться потрапити під санкції. 80% китайської економіки зав’язано на західні великі ринки і ніякий ринок росії їх не замінить.
Крім того, КНР має ще одну проблему. Країні у спину дихає Індія, яка вже перевершила Китай за населенням. Величезна кількість європейських та американських виробничих потужностей було переведено з Китаю до Індії, тому що рівень життя пересічних громадян Індії нижчий, ніж у Китаї. Відповідно здешевіла робоча сила, внаслідок чого Індія стала перетворюватися на ремісничу майстерню світу, якою колись був Китай, за рахунок чого він свого часу зробив такий неймовірний економічний стрибок.
Мені здається, що Сі Цзіньпін намагається зараз витягти путіна з цієї (російсько-української. — Ред.) війни і зберегти його. І в москві не зовсім у захопленні від такої втрати своєї суб’єктності. Якщо нині в росії хочуть говорити із США без України, то не можуть допустити того, щоб Пекін говорив замість них. Але ми не знаємо, яка повістка дня у КНР. Країна дуже замкнута і живе у своєму коконі. Головне, що їхні ментальні підходи принципово інші, ніж у Європі, тому зрозуміти, що в них на думці важко: війна чи мир.
