Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
На літо 2023 року в українських громадян є чимало сподівань, і головні з них — це те, що Сили оборони України продовжуватимуть активно звільняти від ворога окуповані території. Всі чекають на український контрнаступ…
1. Від яких саме чинників залежить вибір пріоритетності регіонів, на яких будуть здійснюватися контрнаступальні дії?
Питання вибору напрямків для українського контрнаступу залежить виключно від потенціалу українських військових підрозділів та можливостей російських на тому чи іншому напрямку. Під час розгляду та ухвалення рішення щодо цього питання, беруться до уваги якість та кількість російського озброєння, техніки та особового складу, географічні особливості місцевості, кількість мирного населення та спроможності ЗС України.
2. Як саме застосовуватимуться ОВТ країн-партнерів України під час відсічі збройної агресії російської федерації?
По-перше, ОВТ країн-партнерів України будуть застосовуватися тільки для звільнення тимчасово окупованих росією українських територій та захисту українського населення.
По-друге, основним цільовим застосуванням буде підтримка сухопутної компоненти військових підрозділів ЗС України. Іноземні зразки дозволять підвищити рівень збереження життя українських військовослужбовців та кількість втрат особового складу. Наприклад, отримавши далекобійні західні артилерійські системи, українські війська змогли завдавати ударів, перебуваючи на більшій відстані від російських військ і, перш за все, їх артилерії. Це ж саме стосується кожного іншого виду озброєння. При цьому слід зазначити, що українські військові повністю опанували західну техніку у строки, що значно менші за стандарти наших партнерів.
3. Чи переважають західні ОВТ країн-партнерів України, якщо порівнювати з російськими зразками?
ОВТ західних партнерів мають значні переваги у мобільності, маневреності та бойових можливостях загалом, що дозволить підрозділам ЗС України швидко знешкоджувати противника, долати його протитанкові та мінні загородження. Окрім цього, варто брати до уваги, що найкращі зразки озброєння та техніки росії виявилися низькотехнологічними, імпортозалежними та, відверто кажучи, вже знищеними.
4. Чи наразі всі українські військовослужбовці, які пройшли навчання за кордоном, залучені до виконання бойових завдань?
На сьогодні всі військовослужбовці, які пройшли навчання за кордоном залучені до виконання завдань за призначенням щодо відсічі збройної агресії російської федерації тією мірою, якої вимагають обставини. Варто зазначити, що це професійно підготовлені воїни, які здобули знання та навички за міжнародними стандартами НАТО. Проте на поточний момент ми плануємо ротацію тих підрозділів, що вже тривалий час беруть участь у бойових діях, замінивши їх на свіжі війська, підготовку яких здійснили наші партнери.
5. Чи здатна протиповітряна оборона міста Києва протидіяти подальшим застосуванням з боку ворога засобів повітряного нападу?
Протиповітряна оборона Києва здійснюється за принципом ешелонування. Основним елементом є мобільна вогнева група, яка призначена для знищення повітряних цілей противника.
На даний час найбільш ефективними зенітно-ракетними комплексами є західні зразки, які забезпечують знищення не тільки аеродинамічних цілей (літаки, крилаті ракети та БПЛА), а також ракет, які летять по балістичній траєкторії («Іскандер» та «Кинджал»).
Покращення ефективності системи протиповітряної оборони буде реалізовуватися завдяки отриманню озброєння та військової техніки від країн-партнерів, насамперед літаків-винищувачів.
6. Яке озброєння вважається пріоритетним для отримання від країн партнерів?
Отримання винищувачів F-16 — у пріоритеті для України. Літак F-16 не є найсучаснішим, але він спроможний використовувати озброєння країн НАТО. Також головна перевага літака — це багатофункціональність, може виконувати завдання з протиповітряної оборони, завдавати ударів по наземних та надводних цілях.
Загалом, літак F-16 — це лише платформа, яка дозволяє нести високоточне ракетне озброєння.
7. Чи можна вважати, що через наявність системи протиповітряної оборони Patriot Київ переживає постійні ракетні обстріли з боку російської федерації?
Заперечувати факт того, що ворог намагається відстежити та знищити систему Patriot, ми не можемо. Однак, якщо переглянути статистику успішного знищення дронів-камікадзе, крилатих та балістичних ракет, якими росія намагається знищити не тільки цю систему ППО, а й інфраструктуру та мирні квартали в Україні, то стає зрозумілим, що якість та рівень захисту українців підвищився в рази, перевищивши показник ефективності у 80%.
Чого тільки варте збиття гіперзвукової ракети Х-47 «Кинджал», наслідки влучання якої призводять не тільки до тотального руйнування об’єкта, куди вона націлена, а й до втрат людських життів, збереження яких було, є і буде нашим пріоритетом.
8. Як довго росія продовжуватиме постійні ракетні обстріли, які відбуваються останнім часом?
Те, що ми бачимо зараз, — це демонстраційна пропаганда. Влучити в цілі росіяни не можуть, проте продовжують активні ракетні обстріли, мета яких полягає в моральному зморенні українців, аби надалі буквально змусити нас до «мирних» переговорів на умовах агресора. Варто розуміти, що кожен подібний обстріл коштує дірявому бюджету росії мільйони доларів, тому так часто і з такою щільністю обстрілювати Україну, й зокрема Київ, ворог не зможе.
9. Чому російські окупаційні війська обладнують оборонні рубежі (фортифікаційні споруди) на підступах до тимчасово окупованих Криму, міста Бердянськ, Маріуполь та інших?
Керівництво рф не виключає такого варіанта, що рано чи пізно їм доведеться залишити тимчасово окуповані території України та відступати на інші рубежі оборони, які розташовані в тилу. Адекватно оцінюючи свої можливості, вище військове командування російських підрозділів розуміє, що так звана «сво» рано чи пізно перейде до оборони. При цьому російським військовим слід чітко розуміти, що їхнє керівництво свідомо передбачає варіанти своєї втечі на інші, більш захищені позиції, залишивши простих солдатів помирати. За таких умов шляхом до порятунку залишається тільки добровільна здача в полон.
