Сьогодні, 1 червня, у столиці Норвегії Осло відбулася неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. Головною метою зустрічі є підготовка до саміту лідерів держав та урядів країн НАТО, який відбудеться в липні цього року у Вільнюсі.
«Посилення і збереження підтримки членами Альянсу України у боротьбі з російським агресором» — одне із важливих питань, які обговорювали й сьогодні в Осло, і планують розглядати на майбутньому саміті у Вільнюсі.
Сьогоднішня зустріч глав МЗС у Осло, як зазначив Генсек Альянсу — неформальна, тож жодних рішень тут не ухвалювалося, однак основні теми зустрічі він окреслив, а підсумки — підбив. Тож, про що говорили очільники дипломатичних відомств країн Альянсу та чого нам чекати від Вільнюса (за трохи більше ніж місяць) — у матеріалі кореспондента АрміяInform далі.
москва не має права вето проти розширення НАТО
Перед початком засідання міністрів закордонних справ країн НАТО в Норвегії, Генеральний секретар Єнс Столтенберг одразу анонсував, що члени Альянсу готуватимуться до саміту у Вільнюсі, зокрема, обговорюватимуть питання посилення стримування та оборони, збільшення видатків на оборону та, не в останню чергу розглядатимуть питання «як посилити і зберегти підтримку України», а також говоритимуть щодо майбутнього членства України в Північноатлантичному альянсі. Тож, на підсумковій конференції він розповів, чи вдалося членам засідання досягти єдності.
Насамперед важливо зазначити, що нинішня ситуація в Україні — посилення ракетних атак та атак дронів рф по наших мирних містах, Генсек Альянсу порівняв з терористичними атаками Брейвіка у Норвегії. Та зазначив, що вони є воєнним злочином та терористичним нападом, за який винні будуть притягнуті до відповідальності. Та зазначив, що Україна має право оборонятися, а Альянс — допомагати їй у цьому.
— Ми зараз точно дотримуємося тієї ж позиції, що ми мали на початку війни, — Україна має право оборонятися. російська агресивна війна проти України є грубим порушенням міжнародного права. Право на самооборону прописано в Хартії ООН, і не має жодного сумніву, чим є ці події. Це загарбницька війна президента путіна та москви проти України. Україна має право захищати себе. Президент путін та москва розпочали цю війну, і вони можуть її завершити, — наголосив Єнс Столтенберг.
Він наголосив, що щодо російського вторгнення в Україну НАТО має дві головні цілі: надати допомогу для України й уникнути ескалації агресивної війни росії за межі України. Саме з цією метою, за його словами, Альянс збільшив військову присутність на сході, на території країн НАТО — це збільшення сухопутних військ, повітряних та військово-морських сил.
Також пан Столтенберг зазначив, що всі члени Альянсу згодні з тим, що Україна стане членом НАТО, тож потрібно допомогти їй перемогти рф якнайшвидше.
— москва не має права вето проти розширення НАТО… Найважливіше те, що всі члени Альянсу згодні з тим, що найбільш нагальним і важливим завданням зараз є забезпечення того, щоб Україна перемогла як суверенна незалежна країна, — сказав Єнс Столтенберг.
Також Генсек наголосив, що важливо також не допустити повторення сценарію російської агресії.
— Ми повинні гарантувати, що історія не повториться, що ця модель російської агресії проти України дійсно припиниться. І тому ми повинні мати засоби, певні механізми, які забезпечать гарантії безпеки України після закінчення війни, — сказав Генсек НАТО.
На саміті у Вільнюсі лідери НАТО погодять багаторічний пакет допомоги для України
Під час зустрічі у Вільнюсі в липні цього року глави держав та урядів країн-союзниць по НАТО планують погодити широкий багаторічний пакет довгострокової допомоги для України та відповідне фінансування.
Це, як сказав Генсек НАТО на підсумковій пресконференції, дозволить підвищити оборонні спроможності України, здійснити реформи у секторах безпеки й оборони, здійснити перехід на стандарти та доктрини НАТО та просунути Україну на шляху до повноправного членства в Альянсі…
Пан Столтенберг сказав, що Країни Північноатлантичного альянсу надали Україні достатньо військової допомоги для звільнення захоплених росією територій, але готові робити ще більше для допомоги Києву.
— НАТО надає безпрецедентну допомогу. Я впевнений, що Україна зараз має достатньо спроможностей, щоб звільнити окуповані території. Але нам треба робити більше, — заявив Столтенберг.
Він підкреслив, що країни Альянсу працюють над багаторічним пакетом підтримки Києва зі значним фінансуванням.
— Це забезпечить Україні стримування й оборону на довгостроковий період, а також допоможе відбудувати сектор безпеки та оборони під час переходу від доктрин, обладнання й навчання радянської ери до повної сумісності з НАТО, — наголосив Столтенберг.
Створення Ради Україна-НАТО — значний крок для наближення перемоги
Під час заключної пресконференції Єнс Столтенберг зазначив, що як він і очікував на початку зустрічі, однією з найважливіших тем було обговорення наближення України до перемоги над рф, зокрема, створення механізмів для забезпечення можливості для України швидко збирати членів Альянсу за столом переговорів та повідомляти про нагальні потреби.
— Сьогодні ми зосередились на тому, як ми можемо наблизити Україну до НАТО, де їй належить бути, — сказав Генсек Альянсу.
За його словами, під час зустрічі в Осло також було обговорено підвищення рівня комісії НАТО-Україна до рівня Ради НАТО-Україна, яке планують вирішити у Вільнюсі.
— Це був би значний крок — створити спільний консультативний форум з Україною, який би сидів за столом переговорів на рівних і обговорював ключові питання нашої безпеки, — сказав пан Столтенберг.
Він нагадав, що двері НАТО залишаються відкритими, і що рішення про членство в Альянсі мають ухвалювати лише члени Альянсу та Україна.
— Ми не знаємо, коли закінчиться війна, але ми повинні гарантувати, що коли це станеться, ми матимемо надійні домовленості, які гарантуватимуть безпеку України в майбутньому і розірвуть цикл російської агресії, — сказав Єнс Столтенберг.
Посилення стримування та оборони НАТО
Під час завершальної неформальної зустрічі міністрів закордонних справ в Осло, Норвегія, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нагадав, що ця зустріч — «можливість обговорити ключові питання в процесі підготовки до саміту у Вільнюсі в липні».
Він зазначив, що темами для обговорення членів Альянсу були також посилення стримування і оборони, спираючись на значну адаптацію НАТО з 2014 року. Та нагадав, що це вимагає збільшення оборонних видатків. Зокрема, Генеральний секретар сказав, що він очікує, що коли лідери країн Альянсу зберуться у Вільнюсі, 2% ВВП на оборону стане нижньою, а не верхньою межею зобов’язань членів Альянсу.
Також важливими питаннями в Осло стали шляхи подальшого поглиблення партнерства НАТО з Індо-Тихоокеанськими партнерами (Австралією, Японією, Новою Зеландією і Південною Кореєю) і підтвердження рішучої підтримки вступу Швеції до НАТО.
— Ми ухвалимо рішення щодо подальшого посилення нашого стримування і оборони. Погодимо нове зобов’язання щодо інвестицій в оборону, з 2% ВВП на оборону як мінімум. І поглибимо наші партнерські відносини з нашими партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні, — сказав Генеральний секретар
Вступ до НАТО Швеції
Генеральний секретар наполегливо працює над тим, щоб вступ Швеції до НАТО був завершений якнайшвидше, і «члени Альянсу мають підтвердити свою рішучість у цьому». Адже, майбутнє членство Швеції в НАТО посилить безпеку як цієї країни, так і всього Альянсу, що відповідає інтересам усіх союзників, включаючи Туреччину, з якою керівництво НАТО продовжить діалог у найближчому майбутньому.
— Ми очікуємо, що багато союзників висловлять рішучу підтримку якнайшвидшому повноправному членству Швеції в Альянсі. Я говорив з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом на початку цього тижня і наголошував на важливості прогресу у входженні Швеції. Також планую здійснити візит до Анкари, щоб продовжити ці зусилля, тобто продовжити обговорення того, як ми можемо забезпечити якнайшвидший вступ Швеції до НАТО, — сказав пан Столтенберг.
Він також привітав те, що сьогодні набули чинності нові антитерористичні закони Швеції, це означає, що вона виконала свої зобов’язання в рамках Тристороннього меморандуму.
Чи будуть гарантії безпеки для України
Загалом, Єнс Столтенберг зауважив, що зустріч глав МЗС у Осло була досить плідною, але — неформальною, відтак на ній не ухвалювалось жодних рішень, лише проводилися обговорення.
Однак, головний висновок щодо підтримки України країнами-членами і партнерами НАТО — це те, що країни НАТО планують лише посилити допомогу Україні, аби прискорити перемогу над російським агресором, а після перемоги — створити механізми для надання Україні гарантій безпеки, щоб «цикл російської агресії» не повторювався.
Щодо шляхів забезпечення гарантій безпеки для України — це питання, як зазначив Єнс Столтенберг, ще обговорюється партнерами по НАТО перед самітом у Вільнюсі. Головне ж завдання на цей момент — перемога України у війні з росією і, як уже зазначалося — розірвання «циклу російських агресій», які періодично повторюються.
— Війни непередбачувані, ми не знаємо, коли вона завершиться. Але коли це станеться, то ми повинні зробити все, щоб у нас були готові структури та механізми, щоб не було паузи (у відносинах з Києвом. – Ред.), — констатував Столтенберг.
Він нагадав, що війна розпочалася не у 2022 році, а значно раніше — у 2014 році. Відтак, потрібно зробити усе можливе, аби завадити рф після завершення нинішньої війни, перегрупуватися і знову атакувати через декілька місяців чи років.
— Для того, щоб зупинити цей цикл, ми повинні надавати довгострокову підтримку Україні, реалізовувати різні програми, як ми обговорювали, і подивитися на те, яка у нас буде структура і які механізми, аби надати необхідні гарантії безпеки, щоб рф знову не почала атакувати Україну, щоб не підривала європейську безпеку, — наголосив Генсек Альянсу.
