Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Майбутній український контрнаступ наразі у фокусі уваги «бойової російської пропаганди». Вона намагається подати російському обивателю «затримку» з його початком як свідчення слабкості супротивника та незламності позицій власної армії, повідомляє Центр протидії дезінформації на фейсбук-сторінці.
Пропагандисти розпочали справжню інформаційну атаку, прагнучи довести російській аудиторії гіпертрофовану інформацію про остаточне «знекровлення» українців і такі ж голослівні твердження про ефективне знищення західної техніки.
Інформаційна підготовка росіян до майбутнього наступу ЗСУ передбачає просування у їхню свідомість наступних тез.
По-перше, українська армія нібито не має сил для контрнаступу, а заяви про нього — не більше ніж «прийом» для «випрошування» нових поставок західної зброї. Для придання «авторитетності» пропаганда активно маніпулює оцінками ситуації «колишнього офіцера ВМС США, професора Школи громадських та міжнародних відносин Університету Джорджії полковника Джеймса». В публікаціях пропагандистських ЗМІ (lenta.ru) з посилання на цього «експерта» стверджується, що «українські лідери використовують майбутній наступ як важіль, щоб підтримувати постачання західних озброєнь». Насправді експерта з таким прізвищем не існує, а лінки виводять на блог доктора Джеймса Холмса (дійсно колишнього офіцера ВМС США), який не містить оцінок стану ЗСУ, а лише загальні міркування про те, чи почався вже український контрнаступ.
По-друге, стверджується, що бої в Бахмуті остаточно «знекровили» українську армію, вона потребує нового мобілізаційного набору для утримання позицій, а про контрнаступ не може бути й мови. Ці заяви також намагаються «підтверджувати» матеріалами із західних ЗМІ. Проте такі спроби слабо узгоджуються з фактичним визнанням керівництва ПВК «вагнер» величезних російських втрат під час штурму міста. За словами є. пригожина, під час війни в Афганістані загинуло менше людей, ніж у Бахмуті на Донеччині (за його версією, у Бахмуті ліквідовано 10 тисяч «вагнерівців» із числа ув’язнених та 10 тисяч кадрових бійців ПВК). Водночас колишній очільник російських бойовиків на Донбасі і. гіркін вважає, що фактичні втрати «вагнерівців» у Бахмуті є значно більшими, ніж наведені пригожиним. Саме тому, як вважає ватажок «вагнера», «з погляду бойового духу російська армія деградувала». Цьому сприяли удари дронів по кремлю, прорив кордону в бєлгородській області та атака на корабель «Іван Хурс».
По-третє, просувається як беззаперечна теза, що росія нібито успішно знищує техніку ЗСУ як на бойових позиціях, так і на шляху її поставок, унаслідок чого українська армія просто не має достатньої кількості важкого озброєння для наступальних дій. Однак об’єктивних підтверджень цим словам нема, а дані порталу Oryx, що веде підрахунки лише фотофіксації втрат техніки, свідчать — у щоденному режимі більше важкого озброєння втрачають саме зс рф. У британській розвідці вважають, що російське командування намагається сформувати резервні сили та розташувати їх там, де, на їхню думку, може розпочатися український контрнаступ. Але цьому заважає необхідність перекидання резервів на лінію фронту в Бахмуті та прикордонні райони бєлгородської та брянської областей після українських операцій у «сірій зоні». Розосередження російської оборони вздовж лінії зіткнення перед українським контрнаступом вже призвело до втрати росією ініціативи у війні, а успішні удари по тиловій інфраструктурі російського угруповання — до падіння дисципліни в її лавах.
Все свідчить про те, що кремль визнає вірогідним успіх українського контрнаступу та намагається пом’якшити деморалізацію російського суспільства і не допустити падіння рейтингу влади, як це було після військових провалів рф на Херсонщині та Харківщині.
Проте, незважаючи на маніпулятивні «хитрощі», тема дискредитації українського контрнаступу залишається слабкою ланкою російської пропаганди. Незалежні джерела інформації в інтернеті, якім все більше довіряють росіяни, доводять висновки, протилежні офіційним кремлівським наративам. А саме — порядок денний і правила гри на фронті насправді диктує Україна, а зс рф лише пасивно сподіваються на те, що противник не відважиться на контратаку. Навіть найагресивніші пропагандисти не ризикують доводити здатність російської армії не тільки до нових проривів, а і до утримання вже окупованих українських територій. Погрози російського генералітету й окремих так воєнкорів розгромити український контрнаступ виглядають як глузування над самими собою на тлі поразок минулого року під Києвом, Харковом та Херсоном. Навіть ватажок «вагнерівців» є. пригожин, коментуючи прагнення російської пропаганди перебільшити успіхи армії рф і принизити бойові якості ЗСУ, назвав подібні самовихваляння рецептом для поразки, а також визнав, що «українська армія готується і показує досить непогані результати».
