Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Реформування країни — це те, що робить нас із вами сильнішими на тлі викликів і загроз. Нещодавно в Києві відбулася Міжнародна конференція «Вперед і вгору: реформування України під час війни». Відтак важливо розуміти перебіг реформ в Україні та як вплинула війна на їхнє впровадження. Кореспондент АрміяInform відвідав захід та пропонує головне з того, що там обговорювалося.
Починаючи з моменту окупації росією Криму у 2014 році, Україна розпочала процес реформування держави. З одного боку це мало причини зовнішні — прагнення інтегруватися до Європейського Союзу і НАТО. А з іншого, реформи були викликані позицією громадянського суспільства, яке прагнуло змін в країні від влади.
Ті реформи, які розпочалися у 2014 році, як-от створення антикорупційних органів, трансформації в секторі безпеки та оборони та децентралізація, тривають і нині. Щоправда, події після 24 лютого 2022 року суттєво вплинули на соціально-економічний розвиток України, демографію, а відтак і на зміни в державних органах.
Особливості реформ в Україні після 24 лютого обговорювали під час міжнародної конференції «Вперед і вгору: реформування України під час війни», організатором якої є аналітична платформа «Вокс Україна» за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).
«Вокс Україна» реалізовує проєкт «Індекс реформ», де аналізуються наступні реформи: державні фінанси, бізнес-середовище, людський капітал, державне управління, монетарна система, енергетика.
Єгор Григоренко, партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні, член Наглядової ради ГО «Вокс Україна» у своєму вступному слові згадав промову президента США Тедді Рузвельта. Політик вже не був президентом і читав лекцію в Сорбонні (Париж). Там було згадано про «обов’язки громадянина в республіці, коли він повинен працювати».
«Нині Збройні Сили України захищають нашу республіку. Тому головною має бути думка про взаємоповагу. Якщо ми віримо в цю республіку, то ми маємо виявляти мінімальний рівень поваги», — зазначив Єгор Григоренко.
У вступному слові провідний директор по Європі Національного фонду підтримки демократії Ася Іванчева відзначила роль демократичних традицій в Україні попри війну.
«Понад 30 років Національний фонд підтримки демократії надає допомогу Україні, де понад 100 партнерських організацій. Це стосується питань прав людини, незалежних медіа, врядування.
російська агресія спрямована проти демократії в Україні. Спостерігаючи довгий процес впродовж російського нападу на Україну, держава стоїть твердо на демократичному шляху. І це є свідченням єдності українського суспільства, а також відкритого діалогу», — наголосила Іванчева.
Перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова заявила, що, попри війну, українці довели, що є «інституційно, внутрішньо, суб’єктно спроможні». На її думку, «важливо не лише вимагати від держави побудови спроможних державних інститутів, не тільки покладати на них обов’язки. Водночас варто давати їм право приймати рішення та реалізовувати реформи».
Катерина Рожкова навела наступні дані економічної підтримки з боку міжнародних партнерів України: «У 2022 році Україна отримала 32 мільярди доларів фінансової допомоги. А у 2023-му ми отримали 17 із 43 мільярдів доларів, які очікуємо. Водночас наша держава має фінансувати сама багато статей витрат, зокрема на підтримання обороноздатності держави. Ми спроможні і ми це зробимо».
Заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка розповів про здійснення економічних реформ та виклики війни.
«У перші тижні (широкомасштабної. — Ред.) війни боремося з обставинами, а тепер з ризиками відповідальності. Ми стаємо дуже обережними — це шкодить економіці. Щоправда ключовою є співпраця держави, бізнесу та громадянського суспільства. Спокійної спільної роботи над майбутнім не вистачає. Ми маємо синхронізувати свої календарі та допомагати в процедурних кроках», — сказав Тарас Качка.
На окремій панелі обговорювали також стан справ у громадах. Без перебільшення, реформа децентралізації вважається однією з найбільш успішних для громадян. Питання особистої безпеки та стійкість громад до опору російським окупантам — це те, що визначає нині українські регіони.
Масі Найєм, адвокат, співзасновник ГО «Принцип» відзначив значення реформування соціального захисту щодо ветеранів російсько-української війни.
«Дуже важливо, щоб був комплексний підхід, щоб міністерства побачилися, зрозуміли потреби та вразливості. Варто перейти до системи, яка буде розуміти індивідуальні потреби ветеранів.
Головний фокус — рівень соціальних потреб, важливо зосередитися на таких критеріях: набуття інвалідності або погіршення стану психічного/фізичного здоров’я, нижчий за середній рівень доходу, досвід полону. Однією з важливих категорій можуть бути ветерани з територій, що досі залишаються тимчасово окупованими».
Перший заступник Міністра соціальної політики України Дарина Марчак розповіла про зміни в підходах роботи з ветеранами.
«У роботі з ветеранами нам потрібен фокус на наданні соціальних послуг. Просто витрачати кошти в соціальній сфері — це радянська традиція. Це потрібно робити тільки в критичних ситуаціях, тоді держава втручається через фінансові інструменти. Тому треба допомагати ветеранам, виходячи з їхніх потреб — почати бізнес, придбати квартиру тощо. Цю філософію ми хочемо поширювати в системі підтримки ветеранів.
Триває робота над цифровізацією довідок для ветеранів. Нині пільги для ветеранів складають час виходу на пенсію та менші житлово-комунальні послуги. І нам дуже важливо зробити філософію законодавства, яке буде відповідати ветеранам, яким по 20–25 років. Їм потрібна повага, індивідуальний супровід. Має бути цільова підтримка, а не горизонтальна, тобто однакова для всіх», — акцентувала Дарина Марчак.
Реформування України, особливо у сфері охорони здоров’я, стало об’єктом російської дезінформації. рф систематично прагне показати нашу державу як «failed state», неспроможну до змін. І про фейки щодо реформ розповіла на конференції керівниця проєкту VoxCheck ГО «Вокс Україна» Світлана Сліпченко.
«За темами фейків на першому місці те, що є найбільш абсурдним — так звані секретні біолабораторії США в Україні, де нібито створюють нові віруси або бойових птахів чи комарів, щоб атакувати росіян. Ці фейки надзвичайно популярні не лише в українському інформпросторі, те, що таргетується на українців, а й у європейському», — сказала Світлана Сліпченко.
Фото Віктора Дехтяра
