Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
АрміяInform розповідала, як Національна академія Служби безпеки України під час війни навчає Сили оборони перемагати ворога. Ректор академії, доктор юридичних наук полковник Андрій Черняк показав кореспондентам спеціальні видання, навчальні посібники, методичні рекомендації, десятки з яких вийшли вже після російського вторгнення та активно використовуються під час практичних занять, курсів і тренінгів, навіть для іноземних партнерів. Але, звичайно, лише видавництвом навчальної літератури воєнна діяльність Національної академії не обмежується. Про бойові будні закладу, його співпрацю з іншими складовими національної безпеки та волонтерську діяльність — читайте в інтерв’ю полковника Андрія Черняка.
— Андрію Миколайовичу, минулого разу ви розповідали про цікаві видання вашої академії — «Українська мова», «Крилаті вислови» та інші. Які ще видання щодо патріотичного виховання, культури чи історії, виходять у ваших стінах?
— Дійсно, наш основний напрямок у видавництві — література науково-практичного спрямування, але, крім згаданих книжок, ми багато працюємо й в інших галузях. Наприклад, щороку випускаємо художні альманахи з нашою поезією, автори якої переважно наші курсанти і відсотків десять — викладачі. Це щорічне видання «Батьківщина в серці. Альманах» — добірка патріотичних віршів і малюнків — вперше вийшло в нас торік, коли почалася велика війна.
Окрім цього, ми випустили четвертий том «Історії українських спецслужб», який охоплює період з 1940-го по 1955 рік. Це історія саме українських спеціальних служб, без усяких НКВС, МГБ, КДБ… Видання серйозне, підготовлене разом з Інститутом історії України Національної академії наук, рецензенти — солідні, у редакційну колегію входить, зокрема, директор інституту, доктор історичних наук Валерій Андрійович Смолій. Видання перших томів розпочалося з 2018 року, а зараз уже триває активна робота над п’ятим томом, який розповість про спецслужби незалежної України, від 1991 року до сучасності.
— Зрозуміло, що академічна освіта заснована на базових речах, але ж ви якось реагуєте на виклики, що з’являються чи не щодня?
— Ми динамічні, ми змінюємося, ми навіть наші освітні програми за необхідності змінюємо декілька разів на рік. Не може чогось бути сталого в сучасному світі. Наші здобувачі освіти, слухачі і наші колеги з інших сил безпеки повинні мати можливість споживати сучасний освітній продукт. Ми хочемо «їсти свіже і смачне». У нас є різні викладачі, і наразі ми досить успішно даємо саме те, що потрібно, знаходячи для цього різні можливості. Повертаючись до тих самих навчальних видань, у нас їх останнім часом вийшло близько 70 — відкритого і закритого циклу, багато з них не лише для навчання, але й для практичних підрозділів. І це ми все створюємо власними силами, іноді — за підтримки фахівців закладів-партнерів.
— Чи можете розповісти про напрямки закритих циклів?
— Наприклад, лише з психологічних та інших аспектів аналітичної роботи спецслужб ми підготували два актуальні видання для оперативних підрозділів. Або поліграфологічні дослідження — Національна академія СБУ має одну з двох ліцензії на підготовку поліграфологів, і ми проводимо ґрунтовні курси, де готуємо фахівців для Служби безпеки, розвідки та інших інституцій оборонної сфери.
— Розкажіть, будь ласка, про співпрацю з вашими колегами з інших закладів та установ.
— Тут ми постійно розширюємо і географію, і палітру наших спроможностей. Головне, що ми не закриваємося від представників інших сил безпеки і не лише від них. Ось недавно ми підписали меморандум із Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут». Нині ми вивчаємо разом з ними кібернетичний напрямок, аналітичні процеси. Також місяці два тому підписали меморандум про співпрацю із Національним університетом «Києво-Могилянська академія» — так само багато різних проєктів. Тісно співпрацюємо з Києво-Могилянською бізнес-школою — створюємо тренінги за їхніми зразками. А їхні представники читають лекції нашим слухачам, а також викладачі Українського католицького університету, Києво-Могилянської академії. Виступали фахівці з кібербезпеки із Кремнієвої долини, із Кіберполіції, із Кібервійськ…
Ми маємо дати нашим кадетам найсвіжіше та найцінніше. Тобто те, що їм має бути насамперед потрібно в подальшій роботі. Але, повторюю, ми не відмовляємося від хрестоматійних речей і в освітньому процесі, і у видавничій діяльності. Єдине, що ми зараз переорієнтували пріоритети на ті напрямки, які стосуються саме війни. Як очільник установи, я дуже вдячний нашому колективу, який мобілізувався і миттєво відреагував на виклики.
— Які ще серйозні виклики ви можете назвати?
— Наприклад, протидія терористичній діяльності, тобто діяльність служби безпеки з протидії тероризму. Ми ж розуміємо, що фактично тероризм і диверсії — вони дуже схожі в об’єктивній стороні злочинної діяльності. Ми над цим працюємо, адже, якщо будуть у нас компетентні фахівці з протидії тероризму, то, по суті, вони можуть бути апробовані й успішні в контрдиверсійній діяльності.
Як уже сказав, багато уваги приділяємо кібербезпеці, це дуже важливий напрямок. Ще буквально зараз виходить видання щодо інформаційної безпеки, тому що питання інформаційної безпеки під час гібридної війни є одним із ключових, і ми його ретельно досліджуємо.
— Чи використовуєте якість нові методи освіти?
— Серед таких елементів новизни, наприклад, буквально кілька тижнів тому ми провели вперше в Україні форум блогерів, зокрема мільйонників, інфлюєнсерів, там були і представники медіа, громадськості, культурного середовища: режисер Ахтем Сеітаблаєв, музикант Коля Серга, були представники медіапроєктів «Гражданская оборона», які випускають «Антизомби», Starlightmedia та інші. Були представники парламенту, Департаменту кібербезпеки Нацполіції, Департаменту захисту національної державності, був заступник Секретаря РНБО України Сергій Демедюк.
— Ви сказали, що інформаційна безпека — одне з ключових питань…
— Воно надзвичайно важливе. Навіть після початку широкомасштабної війни її гібридна частина дуже небезпечна. Гібридна війна не змінилася, навпаки, у нас вона набула ще більш агресивної форми та змістила акценти далі — на Східну і Західну Європу, на Сполучені Штати. Наприклад, ми бачимо приклади публікацій окремих представників політичної чи економічної еліти різних країн, які пропонують, умовно кажучи, помирити нас і «закінчувати цей конфлікт», але не за нашими правилами і не на нашій території. Ми все це бачимо, ми це розуміємо, ми це досліджуємо — і разом взаємодіємо.
— Ці напрацювання змінюють базовий освітній процес?
— Ще раз наголошу, що всі заходи відбуваються в нас не відірвано від реальності, а насамперед у взаємодії з оперативними підрозділами і, звичайно, з іншими силами безпеки. Вони виливаються в низку освітніх проєктів. Ось зараз ми розробили освітній стандарт з державної безпеки спільно з представниками Національної академії Нацгвардії і Управління державної охорони. Уже триває робота над магістерським рівнем, над рівнем PhD. Тобто ми намагаємося бути не те що центром, але активним учасником освітніх і наукових змін, здобутків в умовах війни.
— Війна внесла свої корективи в діяльність військових навчальних закладів. Що саме змінилося у вашому закладі?
— Нині наш колектив виконує багато завдань, починаючи від участі у фільтраційних заходах і служби на блокпостах, охорони об’єктів критичної інфраструктури і закінчуючи створенням аналітичних баз по російських воєнних злочинцях та колаборантах для подальшої передачі відповідним міжнародним гуманітарним інституціям для притягнення їх до відповідності.
Сьогодні близько 100 наших курсантів уже мають нагороди, зокрема від Секретаря Ради національної безпеки і оборони, за конкретні досягнуті результати своєї роботи. І це курсанти першого-другого курсу, я вже мовчу про 3–4. Тобто це показник того, що вони разом зі знаннями здобувають ще корисні практичні навички і вміння. І, знаєте, вони відчувають свою дотичність до оборони нашої держави, до її безпеки.
— Чи займаєтеся ви волонтерською діяльністю?
— Так, і крім всього іншого, сприймаємо це як елемент патріотичного виховання. Знаходимо можливості і надаємо допомогу армії. Наш колектив передав на фронт уже понад 40 автомобілів. Плюс близько 100 бронежилетів, а ще сотні комплектів форми, термобілизни, пар взуття. Намагаємося допомагати потрібною технікою: передали десятки генераторів, тепловізорів, квадрокоптерів, приладів нічного бачення, бензопили, тобто все що потрібно на фронті… Свого часу налагодили виробництво буржуйок в Обухові і Вишневому. Навіть мої батьки долучилися — в Каневі здійснювали збір газових балонів для наших печей. До речі, нині за сприяння канівських волонтерів ми передали декілька комплектів термічних «кікімор», тобто таких маскхалатів, які не дозволять ворогу бачити наших бійців у тепловізор. Вони вже апробовані нашим Центром спеціальних операцій «Альфа» і на них є запит.
Якщо дозволите, хочу окремо відзначити допомогу, яку через нас надають армії волонтери з міста Дубно Рівненської області. Вони передали допомоги на фронт мільйонів на 15, зокрема, на початку місяця — два пікапи. І вони не хочуть бути публічними, вони просто допомагають армії. Це ще один показник того, що люди роблять усе можливе для перемоги і не чекають, коли їм хтось якось віддячить.
