Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
До російського вторгнення на нашу землю Україна посідала в Європі за кількістю музеїв одне з провідних місць. За останні 14 місяців багатьом з них було завдано непоправної шкоди. А чимало з тих, хто знаходиться на території, що побувала під брудним чоботом російського солдата або й сьогодні є тимчасово окупованою, частково, а то й повністю зруйновані, або варварськи пограбовані.
Наприклад, на Київщині, у Маріуполі, Запоріжжі та інших українських містах рашисти, якщо не знищили їх при «звільненні» цих населених пунктів, то пограбували точно.
У роки Другої світової війни нацисти, як відомо, вирізнялися «небайдужим ставленням до усього прекрасного, відображеного в музеях», як говорив шеф СС Генріх Гіммлер. Тож на окупованих територіях вони нищили музеї, забирали найбільш цінні експонати. Сьогодні так роблять рашисти, поцупивши з музеїв Херсона, Маріуполя, Мелітополя, Каховки чимало експонатів. Незабаром вони можуть з’явитися — якщо вже не з’явилися — у музеях пермі, вологди, чебоксарів тощо. А можливо, і в ермітажі, який і так нашпигований експонатами, які не мають жодного відношення до росії.
Не згущую фарби: картини, викрадені з Художнього музею міста Херсона, сьогодні знаходяться у музеї Тавриди у Сімферополі. Це, зокрема, картина Івана Похитонова «Пікет на березі річки. Захід сонця», написана в 1890 роки олією на дереві. Друге полотно — «Хати на заході сонця» Павла Соколова, що належить до золотого фонду музейного зібрання, теж там. За словами радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, російські військові вивезли всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею ім. Куїнджі, що в Маріуполі. Зокрема, оригінали картин Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського.
Натомість російські пропагандисти зі шкіри лізуть, щоб довести пересічним московитам, як росіяни піклуються про українську культуру, зокрема про музеї. Наприклад, пропагандистка-агітаторка за «руський мир» маша захарова, яка на болотах іменується речницею орківського мзс, вважає, що росіяни усіляко «сприяють відродженню на звільнених українських землях музейної справи». Розумію, що така вже робота у неї та їй подібних — брехати та лицемірити. Але своїм хлопським розумом розумію, що і у брехні є якась межа. Та лише не для московітів. Інакше б машка не сказанула восени минулого року — напередодні чергової річниці з дня народження видатного лікаря-хірурга Миколи Пирогова — наступне: «Нам там роботи вистачить. Зокрема і щодо вшанування найкращих синів росії, які в силу обставин поховані в українській землі. Пирогов — один з них. Музею, який існував ще з радянських часів, у Вінниці вже немає, вулиці, названої іменем Миколи Івановича, немає. Невідомо, чи нацисти й тіло не викинули з церкви-усипальниці…»
Будь-який притомний вінничанин чи вінничанка після почутого покрутить пальцем біля скроні. І це як мінімум. Ну а як максимум, то подумки вкаже маші курс «вслід за російським кораблем». Адже музею, про який вона згадує, давно надано статус Національного, він у відмінному стані, є, як і була, вулиця, що має ім’я Пирогова. Як і медичний університет: ніхто їх не перейменовував і не збирається перейменовувати. Але ж сидить у кацапетовці якийсь кацапчук і, почувши з похмілля цю маячню, теж вважатиме, що у нас нацисти правлять бал.
А як інакше, якщо неповажні академіки-професори у ці «одкровення» вірять? Принаймні так кажуть з телеекранів. Загалом захарова вважає, що у світі «демонізують росію, проводять «насильницьку українізацію, підтримують культуру скасування всього російського». Річ у тім, що кілька місяців тому експерти ООН опублікували звіт, у якому сказано, що росія продовжує «очорнювати історію та самобутність українського народу для виправдання війни та ненависті». У ньому йдеться, що серед важливих культурних об’єктів України, що постраждали внаслідок обстрілів, — музеї, бібліотеки та церкви. Нагадаю, що представники ЮНЕСКО за рік цієї війни зареєстрували близько 250 об’єктів культурної спадщини України, що постраждали чи були знищені через війну, розв’язану росією. Серед них і десятки музеїв.
Якщо у когось виникне запитання, якого ж біса маша так нагло бреше про музей Миколи Пирогова, відповідаю: а про щось інше, говорячи про Україну, вона що, правду каже? Але є й інші варіанти відповіді. Цією маячнею вона хоче якось обілити російську владу, яка занедбала сотні російських музеїв. Насамперед тих, що, висловлюючись пристойним сленгом, знаходиться у так званій глибинці. Ну а якщо іншими словами, то в затурканій тьмутаракані, як самі московити, проживаючи в москві чи санкт-петербурзі, називають свої околиці.
росіяни, яких вигнали з окупованих ними міст і сіл, продовжують їх злісно обстрілювати. Серед об’єктів, «вдало знищених високоточними ударами», є і музеї. Так, нещодавно рашисти завдали удару по музею Куп’янська, що на Харківщині. Загинули співробітниці музею — 54 та 57 років. Їхні тіла рятувальники діставали з-під завалів кілька годин…
