Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Розвідник майстер-сержант Юрій із позивним «Бобер» має незвичне хобі. За лічені хвилини він з легкістю може зробити прикрасу з величезних цвяхів. Ці вправи потребують неабиякої сили та спритності, тож сучасний богатир тримає себе в гарній фізичній формі й постійно тренується. Брелоки з цвяхів він робить із легкістю і мріє колись зігнути кінську підкову.
Юрій із перших днів широкомасштабного вторгнення активно брав участь у захисті Чернігівщини. Пізніше воював під Бахмутом та Соледаром.
Народився чоловік у селі Посад Роменського району Сумської області. Його мати працювала фельдшером у ветеринарній клініці, батько служив в армії. Пізніше перекваліфікувався на будівельника.
Свого часу Юрій закінчив філію Полтавського аграрного університету, а зараз заочно навчається в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, де вивчає історію та право.
«Бобер» тривалий час працював у структурах правоохоронних органів. У 2014 році він був у складі підрозділу швидкого реагування «Сокіл» управління боротьби з організованою злочинністю та брав участь в АТО. Також служив контрактником у полку спецпризначення.
У перші дні боїв за Чернігів підрозділ Юрія зупиняв наступ росіян поблизу Ніжина та активно захищав саме місто. За спогадами розвідника, російські солдати нікого не жаліли, вбивали мирних мешканців, вчиняли злочини, насилля та грабували. Багато об’єктів інфраструктури було тоді зруйновано на Чернігівщині, велика кількість житлових будинків постраждала. А після того як російські війська відступили, підрозділ «Бобра» проводив стабілізаційні дії на території. Місцеві жителі зустрічали українських військових з великою радістю, обіймали, плакали від щастя. Ці моменти назавжди залишилися в його пам’яті.
Цієї зими Юрій з побратимами воював поблизу Бахмута та Соледара. Його розвідувальний підрозділ виявляв цілі ворога за допомогою безпілотників. Потім наша артилерія вела вогонь по них на ураження. Нині Юрій виконує бойові завдання на північних кордонах нашої держави.
Він — люблячий чоловік і батько. Має дружину та трьох дітей — два сини й доньку, які проживають на Сумщині. Вірить, що війна закінчиться нашою перемогою. Мріє про власний будинок із садом та городом, де може жити разом зі своєю родиною та насолоджуватися щасливими моментами разом із близькими. За його словами, сім’я — дорогоцінний скарб, адже важливо мати підтримку й любов близьких людей у такі важкі для нашої країни часи. Також високо цінить дружбу зі своїми бойовими побратимами, з якими пройшов через важкі випробування та щодня спільно бореться за кожен клаптик української землі.
Фото — ОК «Північ»
