Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Пані та панове!
Будь-якої миті запис цього звернення може перервати сирена повітряної тривоги. Це одне речення коротко та влучно описує стан світової безпеки й рівень загроз, що постали перед нею сьогодні.
Я вітаю всіх учасників другої Strategic Ark і важливого діалогу про безпеку світу. Вирішальна битва за його майбутнє триває 449 днів. Сьогоднішній день — особливий. Цей форум відбувається у знакову дату — 18 травня. День, у якому історія залишила нам багато підказок і уроків. Засторог і помилок, які ми не маємо права повторити на шляху до нашої глобальної безпеки.
Це 18 травня 1792 року, коли стотисячне російське військо перейшло кордони Речі Посполитої та вторглося на її землю. Почалася російсько-польська війна, наслідки якої ми всі пам’ятаємо.
Сьогодні — той самий ворог. Та сама мета. Та сама ціна поразки. Ми не маємо права програти. Ми не маємо права ні на мить послабити спротив, протидію, не маємо права не дотиснути зло, втратити єдність союзників, передчасно скласти зброю, не битися до остаточної перемоги.
Ми не маємо права потрапити в оману, коли Росія почне активно говорити про мир, говорити про дипломатію. росію хвилює не закінчення кровопролиття, а закінчення грошей, ресурсів, щоб його продовжити.
росії потрібен не мир, а час. Для нових ракет, нового плану, нового нападу. Це формула російської політики. Незмінна століттями. ХХІ має стати для неї останнім. Механізми для втілення цього містить українська формула миру. Гарантії безпеки, щоб подібне ніколи не повторилося.
Щоб не повторилося 18 травня 1944 року. Геноцид кримськотатарського народу. Примусова депортація та втрата рідного дому на десятиліття. Все те, що сучасна росія, називаючи себе правонаступниками й послідовниками тоталітарного режиму, повторила в Криму у 2014 році. І повторила через вісім років на Донбасі, у Маріуполі, у Херсоні.
Непокаране зло завжди повертається. Без міжнародного трибуналу, притягнення до відповідальності всіх російських воєнних злочинців воно повернеться дуже скоро.
Ми часто чули слова «руйнування архітектури міжнародної безпеки». 24 лютого вони втілилися в чіткі візуальні форми. Зруйновані будинки в Бучі, Бородянці, Умані, Гостомелі, Маріуполі — ось так виглядає сьогодні безпекова архітектура.
Щодня в неї летять «Кинджали». Нам потрібне захищене небо. Ми дякуємо всім, хто долучається до цього процесу й до формування повітряної коаліції. Ми неодмінно побачимо в українському небі Fighting Falcon, «Бойових соколів».
Для наших предків споконвіку сокіл — це благословенний небом синтез розуму, мужності, молодості та сили. Світла. Перемоги. Пісня «Гей, соколи» сто років тому вела українців і поляків у спільний бій. За нашу і вашу свободу.
Сьогодні наші лави значно більші. І так само, як сто років тому, ми знову побачимо парад на Хрещатику. За нашу й вашу перемогу! України. Європи. Світу. Людства.
Наостанок я хочу згадати ще одне 18 травня. Минулого року. День, коли НАТО отримало заявку на вступ двох нових членів. Швидкість, із якою пройшла цей шлях Фінляндія, та високі перспективи Швеції дають Україні впевненість і віру у Вільнюський саміт НАТО. У рішучість Альянсу й волю підтвердити свій вибір на користь цінностей свободи та неподільності безпеки. У те, що в липні ми побачимо новий важливий етап на шляху України до членства в НАТО. На шляху до спільного й безпечного майбутнього. України. Європи. Світу. Людства.
Джерело: Офіс Президента України
