Фельдшер за освітою, який до широкомасштабного вторгнення рф працював у Кривому Розі на шахті. Йому 34 роки, за плечима вже…
Військове керівництво росії вважає, що їм необхідно значно посилити роль бомбардувальної авіації у війні з Україною. Адже авіабомби здатні завдавати набагато більшої шкоди противнику, ніж будь-який інший ударний засіб сучасної війни, зокрема, ракети чи артилерія.
Зокрема, в бойовій частині 152-мм артилерійського снаряда є лише декілька кілограмів вибухівки, а в новітніх російських авіаційних бомбах УПАБ -1500, які є штатним засобом для винищувача-бомбардувальника Су-34 — цієї вибухівки понад тонну. На озброєнні російських ВКС є ціла низка бомб, починаючи від 60-кілограмових ФАБ-50ЦК і закінчуючи справжніми велетнями ФАБ-9000-М54 (маса вибухової речовини 4300 кг. — Авт.).
Щодо згаданих УПАБ -1500, то загроза їхнього застосування полягає в тому, що ця бомба відноситься до типу плануючих авіабомб. Вона оснащена інерціальною та супутниковою системою навігації, має бойову частину вагою 1010 кг, призначену для ураження високозахищених об’єктів. Декларується, що бомба може скидатися за 40 км від цілі, для чого носій має піднятися на висоту у 14 км.
Видання DEFENSE EXPRESS повідомило, що у лютому 2023 року російські ВКС застосували цей вид боєприпасів проти одного з об’єктів у Чернігівській області. Про це виданню стало відомо із власних джерел — на одному з уламків були залишки маркування, яке відповідає саме УПАБ-1500В.
На складах міноборони рф розміщені десятки тисяч подібних бомб, готових до негайного застосування. І ці бомби для росіян набагато дешевші за нові високоточні ракети. До того ж застосування подібних авіабомб стало значно ефективнішим разом із масовим впровадженням у російських ВКС так званих УМПК — універсальних модулів планування та корекції. З їхньою допомогою навіть радянські авіабомби стають сучасною високоточною зброєю і дозволяють бомбардувальнику працювати поза зоною ураження засобами ППО противника.
Модуль планування та корекції (УМПК) це суто аеромеханічна система, в якій немає жодних двигунів і навіть електричних систем. Ідея полягає в тому, щоб зробити дуже дешевий пристрій, який можна було б, залежно від тактичної ситуації, приєднати до бомби вільного падіння безпосередньо в аеродромних умовах. Модуль має спеціальні крила, які розкладаються в польоті, й систему корекції від вітрового зносу.
Коли такий бомбовий удар буде завдавати авіаційна група, зокрема, ескадрилья бомбардувальників Су-34 — то це означатиме, що ворог за дуже короткий термін скине відразу декілька десятків авіабомб величезної руйнівної сили. Боротись проти такого навіть потужній системі ППО буде дуже складно.
Але для того, щоб працювати у складі групи в повітрі (а не лише поодинці або в парі), потрібно мати льотчиків найвищої кваліфікації. Тому в росії вирішили зібрати спеціальний елітний авіаційний підрозділ. Російське видання «Политический Калейдоскоп», посилаючись на власні джерела серед ветеранів ВКС, повідомляє, що «для вирішення особливих завдань у зоні сво» створюється спеціальна авіаційна група під назвою «Шторм».
У російських сухопутних і десантних військах таку ж назву мають окремі штурмові загони, про які ми розповідали раніше. За браком фантазії в російського командування спецпідрозділи-«шторми» в них майже скрізь. Але ефективність дій у них — доволі сумнівна. На авіаційний «шторм» чекає подібна доля, але про це далі.
«Политический Калейдоскоп»(далі ПК. — Ред.) розповідає, що «джерела» з російських ветеранських організацій повідомляють: наразі серед льотчиків ВКС рф, зокрема тих, хто пішов у запас за декілька останніх років, набирають добровольців для участі в новому авіаційному підрозділі «особливого призначення». Ця нова авіаційна група матиме структуру повноцінного авіаційного полку.
«Новий полк буде змішаним за складом, — розповів співрозмовник ПК. — Обговорюються варіанти, що він може налічувати три ескадрильї: однієї ескадрильї винищувачів-бомбардувальників Су-34, однієї — фронтових бомбардувальників Су-24 та ще однієї — ударних вертольотів Ка-52 або Мі-8. А також для прикриття дій бомбардувальників — ланки винищувачів Су-35.
Штатна авіаційна (літакова) ескадрилья нараховує 12-16 машин, вертолітна — 16 машин. Екіпаж бомбардувальників Су-24/34 та вертольотів Ка-52 або Мі-28 — дві особи. Щодо різних штатних нормативів, то для авіаційного полку необхідно мати приблизно в півтора разу більше підготовлених екіпажів, ніж наявних машин. Тому в росії нині формують підрозділ з декількох десятків бойових льотчиків та штурманів. Крім того, для повноцінної роботи потрібен чималий штат технічних спеціалістів.
Даний «спецзагін» — це такий собі «авіаційний вагнер», куди набирають, як висловилося джерело, «еліту з еліт» — найкращих льотчиків-добровольців. Потрапити туди зможуть не лише льотчики, які пішли в запас, а й ті, хто нині перебуває на службі, зокрема в зоні «спецоперації». Набір до спецпідрозділу розпочався у квітні.
«Политический Калейдоскоп» розповідає, що згідно з російською системою класної кваліфікації військових льотчиків, найвищим ступенем професійної майстерності в бойовій авіації є звання «льотчик-снайпер». Ті, хто отримують таку кваліфікацію, повинні мати велику кількість годин нальоту, а також вміти виконувати бойові завдання у важких умовах (наприклад, вночі). Тому командування російських військ прагне в авіаційний «шторм» залучати насамперед льотчиків-снайперів.
Ймовірно підрозділ матиме особливу систему підпорядкування — йому ставитимуть завдання не вищі авіаційні начальники, а найвище керівництво російського генштабу та міноборони. Для високої результативності пілоти повинні виконувати мінімум кілька вильотів на добу, причому групами, можлива навіть поява в небі одночасно одразу двох бомбардувальних ескадрилей. Командування очікує, що «шторм» завдаватиме повітряних ударів на особливо важливих напрямках. Формування групи (постачання техніки, вибір аеродрому базування, набір льотного складу тощо) може завершитись у найближчі три-чотири місяці.
А поки що успішно діяти у складі авіаційних груп росіянам рідко вдається. Зокрема, 13 травня 2023 року в брянській області рф протягом дня було збито українською ППО декілька літаків та гелікоптерів ВКС. Це була подібна «передштормова» група у складі винищувача-бомбардувальника Су-34, винищувача Су-35 і двох вертольотів Мі-8.
Вертольоти радіоелектронної боротьби Мі-8МТПР-1 із встановленими на борту станціями активних перешкод «Ричаг-АВ» займалися забезпеченням удару бомбардувальника Су-34 авіабомбами з УМПК по цілях у Чернігівській області, а винищувач Су-35 здійснював його прикриття. Причому станція «Ричаг-АВ» спеціально створена для встановлення перешкод РЛС наведення ЗРК та авіації противника на дальності понад 100 км. Проте це не врятувало росіян від знищення. Жоден член екіпажу не вижив.
Не є великою таємницею, що в ВКС рф існує просто катастрофічний дефіцит кваліфікованих льотчиків, які змогли б виконувати складні бойові завдання. Створення авіаційного «шторму» — намагання «вагнерівським» способом рекрутувати льотних пенсіонерів, адже це значно простіше, ніж готувати курсантів «з нуля». Проте такі заходи є вимушеними, і ефективність їхня, на думку експертів, не буде високою, — чи не такий самий «пшик», як і в сухопутних «штормів».
