У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Право на отримання відпусток військовослужбовцями під час воєнного стану чітко визначене в статті 101 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з пунктом 11 статті 101 цього закону, у зв’язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців поспіль.
На підставі змін, внесених до пункту 18 статті 101 вищезазначеного закону, в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надавати частину щорічної основної відпустки, а також відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше ніж дві доби в один кінець.
Водночас, згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, відпустка за станом здоров’я після лікування надається військовослужбовцям виключно за рішенням військово-лікарської комісії.
Постанову ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров’я ухвалюють після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін — не менш ніж 30 календарних днів.
За постановою ВЛК відпустка за станом здоров’я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань — повторно продовжена ще на 30 календарних днів.
Постанову ВЛК про продовження відпустки за станом здоров’я записують у книгу протоколів засідань ВЛК та в довідку ВЛК, на підставі якої була надана перша відпустка за станом здоров’я. Її підписує голова, члени комісії (не менше двох), секретар комісії, підписи скріплюються гербовою печаткою.
Відпустку за станом здоров’я надає військовослужбовцю командир військової частини, де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. Процедура отримання такої відпустки:
· військовослужбовець подає рапорт безпосередньому командиру (начальнику),
· командир (начальник) передає рапорт до штабу в/ч на розгляд командира в/ч,
· командир приймає рішення щодо надання відпустки.
Якщо після відпустки за станом здоров’я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов’язків, то він проходить огляд ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Згідно з Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 11.04.2022 року, відпустку для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії військовослужбовцям може бути надано тривалістю не менш ніж 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад:
· військовослужбовцям вищого офіцерського складу, які обіймають посади командирів корпусів, прирівняних до них осіб і вище, — Головнокомандувачем Збройних Сил України;
· військовослужбовцям офіцерського складу, які обіймають посади командирів з’єднань, — командувачами видів Збройних Сил України, командувачами військ оперативних командувань;
· військовослужбовцям офіцерського складу, які обіймають посади командирів (начальників) військових частин, кораблів 1 і 2 рангів, — командиром корпусу, прирівняною до нього посадовою особою і вище;
· іншим військовослужбовцям — прямими начальниками від командира полку (бригади), прирівняної до неї посадової особи і вище.
Важливо, що після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовці зобов’язані стати на облік, а в разі вибуття — знятися з обліку в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
Підготувала Леся Медведенко
