Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Наразі декілька тисяч громадян України очікують на протези, які простіше виготовляти та обслуговувати вітчизняним фахівцям. Згідно із чинним законодавством все протезування в Україні є безкоштовним. І це дуже важливо знати тим громадянам, які сьогодні сумніваються, чи варто встановлювати протез. Тут відповідь має бути однозначною — варто.
—Галузь виробництва протезів потребує серйозного реформування, тому що в минулі роки вона відійшла на другий план, були закриті декілька важливих заводів України: київський, львівський, тернопільський, черкаський. Нині держава запланувала на це більше бюджетних коштів на 2023 рік, бо декілька тисяч громадян України, насамперед військовослужбовців, очікують на протезування, — зазначив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.
Цьогоріч у державному бюджеті на протезування передбачено понад 356 млн грн (минулого року — менш ніж 24 млн грн). Загалом у 2023 на реабілітацію військових заплановано понад 2,5 млрд грн. Окрім протезів, кошти підуть на протезно-ортопедичні вироби, спеціальні засоби для самообслуговування та засоби для пересування.
Михайло Цимбалюк наголосив на необхідності розвитку саме вітчизняної галузі протезування, зокрема, що нам потрібні добре підготовлені лікарі та бригади реабілітологів, здатні місяцями працювати над відновленням людини після встановлення протеза.
— Коли ми звертаємося по допомогу до міжнародних партнерів, громадяни України мають кілька місяців перебувати за кордоном з метою протезування. Ба більше, у майбутньому протези потребують обслуговування, а якщо протез встановлений за кордоном, то громадянину доведеться виїжджати туди, витрачати кошти і час, — пояснив він.
Однозначно більш доцільно встановлювати протез, освоювати його та проходити реабілітаційний курс у вітчизняних центрах протезування, вважає Михайло Цимбалюк. В Україні працюють як державні, так і приватні реабілітаційні центри, тож можна проаналізувати пропозиції і обрати — послуги з протезування безкоштовні.
— Насправді лікарів не вистачає, — визнає Микола Цимбалюк, — однак нині вже створені спеціальні (мультидисциплінарні) бригади, щоб розширити цю галузь і гарантувати державне протезування. До речі, вже є дуже серйозні сучасні взірці вітчизняного виробництва, і в майбутньому українці зможуть тут, в Україні, проходити обслуговування протезів. Я впевнений, що найближчими роками ця сфера відновиться з урахуванням світового досвіду.
Однією з проблем сфери протезування залишається бюрократизована комунікація між тими, хто потребує протезування, і державними установами.
— Насправді проблема є, бо коли людина втрачає кінцівку, вона інколи психологічно надломлена, тож важливо, щоб і органи місцевого самоврядування, і державні структури Мінсоцполітики не чекали, поки громадянин чи громадянка звернуться до них, а самі проводили відповідну роботу, — зазначив Микола Цимбалюк. — Важливо, щоб люди знали, куди звертатися, і не втрачали дорогоцінний час, бо період відновлення, від початку встановлення протеза і до завершення, триває від трьох до шести місяців. Це процес непростий, і чим пізніше він починається, тим складніша майбутня реабілітація.
Нагадаємо, військовослужбовець, який має довідку про поранення (навіть якщо йому поки що не оформлено інвалідність), має право на безкоштовне отримання протеза незалежно від кількості ампутацій.
Державна процедура протезування наразі досить складна, вона передбачає низку кроків. Згідно з нею нині алгоритм дій є таким:
По-перше, травмована людина має самостійно обрати протезне підприємство, а це досить важко, якщо ти ніколи з цим не стикався: не просто оцінити технічні можливості, забезпечення відповідним персоналом і сумлінність підприємства, що надає послуги з протезування.
По-друге, після вибору виконавця роботи підписується договір з протезним підприємством, а воно, зі свого боку, укладає договір з Мінсоцполітики.
Серед існуючих проблем — найпоширеніша — це затримка протезування. Зазвичай вона може бути пов’язана з тим, що підприємства не приступають до роботи над замовленням доти, доки не надійдуть бюджетні кошти. З іншого боку, якщо підприємство не має достатніх виробничих спроможностей, то термін виготовлення протеза теж може затягнутися. Тож, варто не зволікати і звертатися щодо протезування якомога швидше.
Підготувала Леся Медведенко
